Роздуми на щодень: вівторок 14-ї седмиці після П’ятдесятниці
вересня 13, 2011  |  Автор: Кіпріан Лозинський  |  Роздуми, Статті  |  святитель Феофан

 

ikona1 150x150 Роздуми на щодень: вівторок 14 ї седмиці після ПятдесятниціПритча про поступовий зріст пшениці із насіння (Мф.4:26-29) зображає стосовно кожної людини поступовий зріст того, що приховане в серці людини, засіяне і бережене благодаттю Божою, а стосовно людства — поступове збільшення тіла Церкви, чи суспільства тих, хто спасається в Господі Ісусі Христі, за чином, Ним встановленим. Цією притчею вирішується питання: чому до цього часу християнство не всезагальне? Як людина, кинувши насіння в землю, спить і встає, насіння ж проростає і росте саме собою без її відома: так і Господь, поклавши на землю насіння Божественного життя, дав йому свободу в собі розростатись, підкоривши його природному ходу подій і не силуючи цих подій; береже тільки насіння, сприяє йому в окремих випадках і дає загальне спрямування. Причина цьому в свободі людини. Господь шукає, щоб людина сама себе підкорила Йому, і очікує прихилення її свободи; так справа і йде. Якщо б все залежало тільки від волі Божої, давно всі були б християнами. Інша думка: зростаюче тіло Церкви будується на небі, з землі поступають тільки матеріали, які формуються також небесними діячами. Слово з неба проходить по землі і приваблює бажаючих. Ті хто почули і пішли за ним, поступають як підручний матеріал в лабораторію Божу, в Церкву, і тут переробляються за взірцями, даними з неба. Перероблені, після відходу від цього життя, переходять на небо і там входять у будівлю Божу, кожен, куди гідний. Це іде безперервно і, відповідно, справа Божа не стоїть. Всезагальне торжество християнства і не потрібне для цього. Будівля Божа твориться невидимо.

За книгою: Феофан Затворник, свят. Мысли на каждый день года по церковным чтениям из Слова Божия.- Москва: “Правило веры”, 1995.

Підготував Назарій Лозинський


Стиль : vfxdude | © 2010-2018 З благословення Високопреосвященнішого митрополита Димитрія