Новий Рік, який ми святкуємо з 31 грудня на 1 січня – це більше плід людської підсвідомості, ніж свідомого вибору. Цим людина хоче сказати: “Я – автор! Я – митець! Я – творець!”. Це свято для продавців ялинок, іграшок, світло-побутової техніки і т.д. Для них це непоганий спосіб підзаробити (наплив людей приносить дуже хороші прибутки).
В середньому люди віком 30-50 років витрачають на святкову атрибутику близько 800-1000 грн., а деякі і більше. Варто замислитись: що цей день приносить для самої людини, а не для продавців піротехніки, кав’ярень, рестораранів чи розважальних центрів?
Людська підсвідомість побудована на егоїзмі. У народі кажуть: „Як Новий Рік проведеш, так і цілий рік триватиме”, – але це тільки людські припущення, бо насправді в житті людині велику роль відіграє віра. Людина вірить, що так має бути і так стається. Прикладом цього є слова самого Ісуса Христа: „По вірі твоїй буде вам” (Мф.9:29).
Новий Рік для людей приносить проблеми зі здоров’ям через надмірне вживання алкоголю, погане самопочуття, проблеми із правилами користування піротехнікою і багато чого іншого, просто ніхто про це не задумується, ніхто не хоче з цим боротись, немає в нас сили волі, немає свободи, немає незалежності від гріха… Люди не задумуються над своїми вчинками, а пізніше нарікають на гірку долю, на державу, бідкаються про збільшення кількості хворих, інвалідів, смертності, хвороб.
Найцікавіше, що 1 січня Церква вшановує пам’ять святого мученика Вонифатія, який вважається помічником тим, хто бореться з п’янством, а у в той же час вся країна впивається…
„Який народ, така і країна” – це не нова мудрість.
Сумно… До чого ж ми ідемо, дорогі громадяни?

Студент 2 курсу ЛПБА Ведміцький Володимир