Дорогі Брати і Сестри!
Господь наш Ісус Христос, є добрий Пастир, і тому Він шукав і по сьогоднішній день шукає заблуканих овечок, щоб на своїх раменах принести їх до Божого стада на Небесну весільну гостину. Він у Божественній своїй науці запевняв усіх, що нема більшої радости, аніж коли грішна людина навернеться до Бога. Христос шукає отак грішних митарів, гостить їх у Своєму домі, навчає їх і лікує – бо здорові не потребують лікаря, а тільки хворі, хворі душею. До Божої трапези запрошує Христос усіх людей, кажучи: “Прийміть і споживайте Моє тіло, що за вас ламається на відпущення гріхів, а також пийте, бо це кров Моя, що проливається за вас і за багатьох”. А пізніше Він каже: “Прийдіть до Мене всі, обтяжені горем, і Я вас потішу”.
Цими словами Він запевняє нас, що до весільної гостини в Царстві Отця Небесного запрошені всі! Весілля, про яке говориться в сьогоднішній Євангелії, це – образ Небесного Царства. Весільна одежа – це ласка Божа, ласка освячуюча, і про цю ласку-одежу людської душі ми з вами будемо сьогодні роздумувати. Кожна охрещена людина живе подвійним життям, а саме-природним і надприродним. Ми вроджені до природного життя. Надприродне життя дає нам духові сили – нову красу – нове існування. Це, власне, і є освячуюча ласка Божа. Вона являється надприродним життям нашої душі. І так, як наше тіло без душі є мертвим, так душа без освячуючої ласки є морально мертва. Через природне наше народження ми стали дітьми наших батьків, від яких ми дістали кров і тіло; а через надприродне народження з Духа Святого ми стали Божими людьми, учасниками Божої природи, як написав Св. ап. Петро:” Сам Господь Бог дав силу дітьми Божими стати, віруючим в Ім`я Його, які не з крови, ані не з похоті тіла, а від Бога народилися”. Захоплений цією нашою здатністю, пише Св. євангелист Іоан: “Дивіться, яку любов дав вам Отець, щоб ви дітьми Божими звались, і ними ми є”. Отже, ця ласка небесна освячує й робить нас подібними до Отця Небесного! Господь Бог любить людину, що чиста від гріхів і затримала в собі освячуючу ласку Божу, а ми навіть не в силі збагнути це своїм розумом… Бог стереже таку людину, як зіницю ока Свого! А хоч часом Бог допускає певні прикрості чи нещастя, то це може бути й для нашого добра, бо “тим, які люблять Бога, все виходить на добре” А ми є в такому відношенні до Небесного Отця, як діти до своїх батьків, якщо ми живемо в цій освячуючій ласці Божій. Тоді ми поділяємо всі заслуги Спасителя і всіх Святих, а по закінченню нашого життя приступимо до Божого наслідства, як каже Св. Павло: “А коли ви діти, то ви й спадкоємці Божі, співнаслідники Христові”. Ось які великі скарби ми здобуваємо при помочі Божої ласки освячуючої! Смерть, мої дорогі – це кара, і тому вона має в собі щось страшне… А що ж можна сказати про смерть душі в гріхах, смерть душі, що є іскрою Божого життя? Коли вона вмирає, позбавлена Божої ласки, то образ такої душі є відворотним, таким жахливим, що Господь Бог і всі янголи та святі відвертаються від неї… Тож бережім цінний дар Божий – нашу весільну одежу, про яку ми чули сьогодні з читання Святої Євангелії. Наш обов`язок є зберігати її в своєму житті, щоб ми заслужили собі щастя вічне в Царстві Отця, і Сина, і Святого Духа.
Мої дорогі! Святе Письмо, особливо чотири Євангелія, записані Святими Матфеєм, Марком, Лукою й Іваном, а також Діяння Святих апостолів і Пастирські листи Св. Павла, Св. Петра, Св. Іоана, і взагалі цілий Новий Заповіт-це джерело Божої правди, бо вони передають слова самого Сина Божого Ісуса Христа. А сьогоднішнє читання зі Святої Євангелії, дає нам прекрасну науку. Один цар влаштував своєму синові весілля і вже заздалегідь запросив гостей. А коли прийшов час бенкету, послав своїх слуг, щоб нагадати всім запрошеним про весільну гостину. Але гості не схотіли прийти… Один пішов у поле, другий на торг, а інші навіть побили посланців, а кількох навіть убили. Коли цар довідався про це, то дуже розгнівався й вислав військо, щоб воно вбило негідників, і наказав підпалити їхнє місто! Це є вірний образ Страшного Суду. Прийде колись заповіданий час, коли Христос зійде з небес і, засівши на престолі слави, буде судити живих і мертвих, і царству Його не буде кінця. І стануть перед Ним усі народи всіх віків і всіх країв, всі – гідні й негідні. І, як добрий пастир, відділить Господь добрих від злих – одних по правиці своїй, а других по лівиці – і промовить до них: “Я терпів задля вас на хресті тяжкі муки, і тими муками приготував вам гостину, відкрив двері неба, а ви, невдячні, не захотіли прийти! Бо ви, невдячні, не прийняли Мене! Коли Я був голодний, ви Мене не нагодували. Коли Я був нагий, ви Мене не вдягнули, ані у свій дім не запросили і у в`язниці Мене не відвідали. Ідіть же, прокляті, в вогонь вічний! “А до тих, що стоятимуть по Його правиці, Він скаже: “А ви були доброчинні все своє життя. Коли ви робили добро своїм ближнім, ви це робили Мені. Увійдіть в радість Царства Небесного, всі ви, повні освячуючої ласки Божої!” Знаменні це слова. Погляньмо навколо себе – скільки всюди біди і злиднів. Чи ми тільки тішимось своїми розкошами й шукаємо товариства багатих і щасливих? Чи ми не бачимо голодних, нагих і покривджених? Господи Ісусе Христе, поглянь своїм ласкавим оком і дай нам розум і доброчинність і великої любові до своїх ближніх! І всім нам подай ласку заслужити місце біля Тебе, Господи Боже наш! Амінь.
о. Теодор Форостій
підготував Микола Цитрин.