“Вертайсь у свій дім і розкажи, що вчинив тобі Бог.” (Лука 8, 39)

Дорогі Брати і Сестри!

Звільнивши нещасного чоловіка з неволі сатани, Ісус Христос сказав йому: “Вертайсь у свій дім і розкажи, що вчинив тобі Бог”. Саме це говорить Мати наша, Свята Церква: щоб ми заглибились думками в добродійство Бога супроти нас, щоб не забували про них, а ввесь час мали перед очима. Поміркуйте про те, як Божа доброта виявляється для нас. Господь дає нам дари природи. Ми повинні любити тих, що вчинили нам багато добра. Так ми любимо наших батьків, наших приятелів, що не раз спішать до нас із допомогою, коли прийде до нас біда. Але хто, властиво, творить нам добро? Це ж Бог виявляє до нас таку силу добрих дій, що не можна їх усіх полічити й запам`ятати. Згадаймо дещо… Ми здорові – це велике добродійство, коли подумаємо про хворих, що проводять безсонні ночі в дошкульних болях… У нас здорові почуття зору і слуху. А який же нещасний сліпець! Він не може бачити любих людей – своєї родини й друзів, не бачить ясного сонця, не бачить зір, квітів, трав пахучих, лісів, лугів – і, йдучи з палицею, боїться, щоб десь не впасти… Навкруги нього -ніч! А який нещасний глухонімий! Не чує нічого, не може висловити, що йому треба; він усамітнений і немов відлучений від людського товариства. У нас були або ще є батьки, що про нас дбали й нам кращу долю готували – а скільки ж є сиріт, що оплакують свою гірку долю!.. Цілий світ з його чудовою красою – це твір Господа Бога, це – велична споруда, величний дім Божий, що Він збудував для нас. Він цим світом керує й порядкує. Мої дорогі! Ці всі добродійства Божі стосуються тільки тіла, але багато більше Бог зробив для нашої душі, а саме – ласку Божу для нас.
Люди ображають Бога своїми гріхами, але Господь послав на Землю Свого Єдинородного Сина, щоб Він відкупив наші гріхи і зробив нас щасливими (Іван 3-10).
Христос забажав бути з нами повсякчасно, тому саме на Тайній Вечері установив Святу Євхаристію, щоб ми у Святому Причастії лучилися разом з нашим любим Спаситслсм. Доброта Божа зсилає на нас велику ласку – Святе Хрещення, що очищає нас від первородного гріха. З доброти Божої і наша земля, люба Батьківщина – Україна, перебуває в опіці Господній. Бог усе тримає в Своїй руці: нашу хату, все наше буття і життя нашої нації. Як бути вірними Йому, ніколи Він не залишить нас без Своєї підтримки й помочі. Господня ласка годує й одягає нас, будить нас уранці, від небезпеки оберігає, гріхи наші прощає… “А що я віддам Господеві за все це?!” – питається цар Давид у псальмі 115, 3.
Дорогі мої! З любови, і тільки з любови уділяє нам ці ласки Отець наш Небесний! Він же сам говорить: “Я полюбив тебе вічною любов`ю.” (Євр. 31-3).
Мої дорогі! Пам`ятаймо, що Бог дає нам все, що ми маємо, а перш за все — наше життя, для того, щоб ми могли пізнати в Ньому Творця, щоб шанували Його й боялися стратити Його ласку! “Хто хвалиться, нехай хвалиться тим, що розуміє і знає, що Я – Господь.” (Пс. 102-1).
Господь наділяє нас дарами, щоб ми Його любили і Йому служили. Це — відповідь на запитання царя Давида: “А що я дам Господеві?!” Коли наш добрий Батько так дбає про нас, то ми повинні Його любити. Ніщо в світі не мусить бути нам дорожче й миліше, ніж Бог. Ми повинні часто про Нього думати, говорити і слухати, особливо ж у Храмі Святому. Свою любов виявляємо також тим, що виконуємо Його заповіді.
Ми повинні бути вдячні Господеві за те, що Він дає нам стільки благ. Як і коли ми повинні дякувати Йому? Вранці і вдень, після праці і ввечері -і при інших нагодах. Коли старозавітний Ной врятувався під час потопу, як тільки вийшов із ковчега і став на землю, поставив жертовник і на ньому приніс жертву Богові за виявлену доброту до нього й до його родини.
Добрий Господь наділяє нас дарами, щоб ми були праведні і стали вічно щасливими. Святий апостол Павло про це пише так: “Бог хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання правди.” (Тм. 2-4).
Хто користується належно дарами Божої доброти, хто розуміє своє призначення, той увійде в Царство Вічного Щастя Небесного, Його Сина, Спасителя нашого Ісуса Христа і Святого Духа – Духа правди… Один святий радить при кожній нагоді триматися трьох слів: приймай, дякуй і бійся! Цебто: приймай добро, що Бог нам дає, дякуй за це Творцеві і бійся Суду своєї совісти й Суду Божого. Пам`ятайте, мої дорогі, що за нашу вдячність Богові Він нас благословляє, але за невдячність карає! Не один нарід за невдячність Богові потерпів – і не одна людина. Невдячність відбирає ласку Божу, а без ласки Божої людина грузне в гріхах. Невдячність навіть веде до втрати земного добра. Не раз ми бачимо, що комусь певний час ведеться добре, але приходить час, коли все, як то кажуть, зривається… Що почне – не йде йому, а що досі придбав – іде з димом. Звідки ж це береться? З невдячности супроти Бога! Не вмів пошанувати Божі дари, не вмів оцінити Божого благословення і бути за нього вдячним, то Бог відбирає таким виноградну винницю й дає іншому, хто буде віддавати Богові, що Боже – пошану і любов.
Вкінці невдячність веде до втрати Царства Божого. В пустелі Господь годував євреїв манною, піклувався про них, як про дітей; але коли вони виявились невдячними, Бог відкинув їх від себе…
Господь піклується кожною людиною, про кожного пам`ятає, кожного кличе на добру дорогу. Але коли людина таки не слухає, коли за добро платить невдячністю, то Бог втрачає терпець, бо Бог – справедливий суддя, котрий за добре поводження нагороджує, а за зле карає.
Бог – абсолютна доброта, що обіцяє нам Небо, що дає нам усе потрібне для життя, для наших тілесних і духовних потреб. Божа доброта прощає нас із батьківською любов`ю, прощає всі наші провини, якщо ми сердечне жалуємо і миримось із Господом.
Цю найвищу доброту Божу приймаймо чистим і смиренним серцем!
Нам, рідним синам і дочкам Землі української, дай, Боже, мудрих провідників, щоб вони вели корабель нашої Святої Української Церкви і нашої самостійної України у світле майбутнє!
Амінь.