Проповідь на 31 неділю після Зіслання Святого Духа
грудня 6, 2010  |  Автор: Назар Лозинський  |  Проповіді, Статті

Владика Миколай 2 Проповідь на 31 неділю після Зіслання Святого Духа

Неодноразово святі євангелисти приводять нам слова Христа Спасителя, сказані ним до хворих, яких уздоровляв: «Віра твоя спасла тебе» ( Мф. 9, 22). Ці слова Христа нагадують нам, мої дорогі, яка велика сила віри, який це великий дар Божий, входить в наше серце Духом Святим. Віра світить нам у нашому життєвому шляху, вона зігріває нас як духовне сонце, вчить нас, як треба жити, щоб досягнути вершини духовної довершеності.

Коли ми подивимось в минуле історії людства, то віра наша нам скаже, що Волею Всемогутнього Бога був створений світ видимий і невидимий, який доступний нашому зору. Віра розкаже нам, що світ був створений в одну мить Богом і ні на хвилину Бог святу не залишав.

Віра дає нам знання про Бога – Всеблагого, Вічного, Всемогутнього, Всюдисущого. Віра, яку ми визнаємо і носимо у своєму серці говорить нам і повчає нас, що всі хвороби, страждання, які Господь посилає кожному з нас – це не прояв Божого гніву, бо Бог – це безконечна любов. Ці випробування даються нам для спокутування наших багатьох гріхів, щоб ми їх виправляли в земному своєму житті і не переносили їх в життя вічне.

Віра наша вчить про ту істину, що наша тілесна смерть – це не кара Божа, а перехід з життя земного в життя вічне нашої безсмертної душі, а потім по воскресінню мертвих переображення наших тіл.

Віра і тільки вона одна може пояснити нам, чому людина своїм розумом може проникнути в різні тайни життя і чому людина відрізняється від інших живих істот. Це тому, що в кожного з нас Творцем вложена безсмертна душа. Віруючи ми знаємо, що наша душа не побачить смерті. Дехто говорить, що віруючі люди думають тільки про смерть і це заважає їм працювати, підриває їх сили, тому що їх всі думки направлені у майбутнє, загробне життя. Наша віра нам ніколи не заважала і не заважає бути чесними працівниками, виконуючи свої обов’язки перед народом, країною і перед самим собою.

Ми віруючі люди всі своїми турботами і тривогами завжди звертаємося до Отця Небесного. Ми розкриваємо перед Ним в молитві свою душу, говорячи з Богом про свої радості – дякуючи Йому, говоримо і про наші смутки, просячи у Нього допомоги. Ми беззастережно віримо в справедливість слів Христа Спасителя. «Все, що поросите в молитві з вірою, одержите» (Мф. 21, 22). І ми віримо, що все одержимо, про що просимо для нашого земного життя. Отець Небесний не може не вислухати Своїх дітей.

Віри міцної і живої чекає від нас Господь. Ви пам’ятаєте, що Він сказав Яїру для кого померла дочка «Не бійся, тільки віруй» (Лк., 5, 36). Віра наша наставляє нас, як потрібно нам жити гідно звання людини і християнина. Вона вчить нас всьому возвишеному, благородному, чистому і світлому. Вона вимагає від нас любові, доброти, смиренності, чесності, безкорисності. Віра засуджує зависть, гордість, п’янство і всі інші пороки, під вплив яких попадає людина.

Господь всіх нас створив вільними істотами. Кожен з нас вільний в своєму виборі вірити в Бога чи ні, йти за Господом чи ні? Господь не подавляє нашої свободи духу. Він чекає на тих, хто свобідно по велінню свого серця йде за Ним. І Господь звертається до людини, кличе і просить: «Сину мій! Віддай серце твоє мені» (Притч. 23, 26). А хто своє серце віддасть Господу, той встає на шлях вічного спасіння. Чим більше ми приближаємося до Бога своєю вірою, тим ближче бог до нас.

Ми зможемо спастися тільки живою вірою. Жива віра – це така віра нашого серця, яка проявляється в наших вчинках і ділах по відношенню до Бога і до ближнього. Така віра змушує нас творити добро людям. Вона спасала, спасає і буде спасати всіх тих людей, які йдуть за Христом і хочуть бути праведними, живими учнями свого Спасителя.

Як ми, мої дорогі, повинні бути вдячні Господу за те, що Він навчив нас правдам віри, вдихнув у нас дух віри, яка є для нас сонцем, учителем і керівником на нашому земному шляху. Як ми повинні пильно оберігати цей священний вогонь віри, який запалив у нас Дух Святий в Тайні Святого Хрещення.

Тому Церква Свята кличе нас кожен ранок і ввечері зустрічати молитвою, щоб в ній ми проявили свою віру і підтримували її. Тому Церква Свята закликає нас на свої богослужіння у храми, щоб священні хвилини нашої молитви ми розкрили перед Богом свою віру і скріпили її спільною молитвою.

Якщо віра в нас слаба, ми повинні по прикладу святих апостолів молитися, щоб Господь скріпив її «Господи, укріпи в нас віру».

Мої дорогі, живіть з вірою і вмирайте з нею. Щиро бажаю вам всім мати таку віру, яка спасе вас від вічної смерті, збереже від гріхопадінь, викличе покаяння, утішить вас у всіх смутках і випробуваннях життя. Амінь.

Митрополит Миколай (Юрик)

У проповіді збережено авторські стиль та мова.

Проповідь з приватного архіву Ректора ЛПБА прот. Ярослава Ощудляка

Стиль : vfxdude | © 2010-2012 З благословення Високопреосвященнішого митрополита Димитрія Догори ↑