ВІТАЛЬНИЙ АДРЕС З НАГОДИ 50-ЛІТТЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

ЙОГО ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВУ, ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОМУ ДИМИТРІЮ, МИТРОПОЛИТУ ЛЬВІВСЬКОМУ І СОКАЛЬСЬКОМУ

ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ

 

ВАШЕ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВО!

ДОРОГИЙ ВЛАДИКО І ОТЧЕ ПРАВОСЛАВНОЇ ЛЬВІВЩИНИ!

 

У Старому Завіті Господь дає через пророка Мойсея вибраному народові вказівку: “Освятіть п’ятдесятий рік і проголосіть у краю всім, хто живе в ньому, свободу. Цей рік буде для вас ювілеєм” (Лев. 25: 10). Це був особливий рік: рік звільнення від рабства, повернення майна, прощення боргів. Чи можемо ми, християни, говорити, що і для нас є актуальною ця старозавітна заповідь? Пам’ятаючи, що Христос Спаситель прийшов виконати і доповнити закон, можемо сміливо відповісти: ця заповідь є корисною для нашого благочестя і для вдосконалення у вірі. Тому сьогодні усі ми – викладачі та студенти Львівської православної богословської академії та кожен вірний Православної Церкви України на Львівщині – долучаємось до Вашого ювілейного року, щоб разом з Вами в молитві освячувати його!

Стоячи під склепіннями цього величного храму, розумієш, яким скороминучим є наше людське життя і яким відносним є наше відчуття часу. Скільки поколінь підносили свої гарячі молитви у цьому святому місці! Скільки століть тут підноситься голос Церкви перед Божий Престол! Що є у порівнянні з цим 50 років? Лиш мить, лиш короткий сон. Але якщо обернутись назад, якщо подивитись у цей п’ятдесятилітній проміжок, то що ми побачимо? Сотні місяців, тисячі днів, сотні тисяч годин, мільйони секунд… І в кожній секунді – життя! У кожному дні – випробування, труднощі, спокуси, сльози, біль, розчарування. А поміж цим – Боже благословення, здобутки, перемоги, сміх, радість, досвід, надія. Цю дивну гармонію життя вселенський Учитель Церкви, святитель Іоан Золотоустий окреслює так: “Не було б спокус, не було б і вінця; не було б подвигів, не було б і нагород; не було б боротьби, не було б і почестей; не було б скорботи, не було б і втіхи; не було б зими, не було б і літа“. А ми можемо продовжити за святителем: “Не було б Голгофи, не було б і Воскресіння!”

Не нам поучати Ваше Високопреосвященство і не нам настановляти Вас. Адже, за даром Божим, Ви самі стоїте серед плеяди святителів, що прикрасили і прикрашатимуть Святу Православну Церкву своїм мудрим словом, своїми науковими здобутками та своїм батьківським теплом. А ми лише скромні свідки цього апостольського служіння. І можемо єдиними серцем і єдиними устами засвідчити, що це служіння сповнене тягарів, ударів долі, випробувань і небезпек від світу земного і світу духовного. Але Ви завжди стоїте незламним воїном, бо підперезані істиною, зодягнені в броню праведності, зі щитом віри, в шоломі спасіння, а найголовніше – з духовним мечем Слова Божого (Еф. 6: 14-17). Тому Ви непереможні, бо, за словом святителя Кипріана Карфагенського: “Можна вбити, але неможливо перемогти священника Божого, який тримається Євангелія і зберігає заповіді Христові“.

І нехай нікого не дивують наші похвальні слова, бо як каже Апостол Любові: “Про Димитрія свідчать усі, й сама правда. І ми свідчимо, а ви знаєте, що свідчення наше правдиве” (3Ін.12). Звісно, що апостол Іоан Богослов говорив не про Вас, Преосвященний Владико, але це новозавітне свідчення якнайкраще характеризує опінію про Вас кожного вірного Львівсько-Сокальської єпархії та далеко за її межами.

“Така властивість тих, хто любить, – повчає святитель Іоан Золотоустий, – не приховувати любові у мовчанні, але відкривати її перед ближніми і говорити, що вони люблять. Любов, за властивістю своєю – полум’яна і душа не може терпіти, щоб берегти її у мовчанні“. Тож і ми не можемо терпіти та мовчати про велику любов до Вас. І наша любов виливається сьогодні у спільні молитві. Ми молимось, щоб, як Аарон та Хур, підтримували руки боговидця Мойсея, даруючи перемогу над Амалеком (Вих. 17: 8-13), так  і Ваші руки нехай підтримують непохитна віра та незгасна надія, даруючи перемогу над злом цього постмодерного світу.

Тож, вітаючи Ваше Високопреосвященство із 50-літтям, просимо у Пастиреначальника Христа для Вас доброго здоров’я, сталевої кріпості та глибокої молитви. Перебувайте у мирі, під покровом Пресвятої Богородиці!

“Завжди радійте, невпинно моліться, за все дякуйте… духа не вгашайте… А Сам Бог миру нехай повністю освятить Вас: нехай ваш дух, душа і тіло бездоганно будуть збережені і цілості до приходу нашого Господа Ісуса Христа. Вірний Той, Хто покликав Вас; Він і здійснить все це!” (1Сол.5: 16-24).

Είς πολλά έτη, δέσποτα

 

З синівською любов’ю –
Вашого Високопреосвященства смиренний послушник та постійний богомолець,
ректор Львівської православної богословської академії

проф. прот. Ярослав Ощудляк

Львів, 13 листопада 2021 року