Назва “Царські Часи” походить від звичаю Візантійських імператорів бути присутніми на них. Вони являють собою поєднання усіх чотирьох Часів в одну службу з приєднанням до них і чину Зображальних. Таким чином вони замінюють собою в Навечір’я Літургію, яка, хоч і звершується тоді, але ввечері у поєднанні з Вечірнею і тому відноситься до наступного дня.

 Славословна служба початку індикту і преп. Симеону без знаку звершується тільки по Мінеї.

Примітка: За Типіконом служба на початок індикту має знак полієлейної, але на Ранній полієлей не звершується. На Вечірні співається “Блажен муж” – 1-й антифон і читаються паримії, а Рання звершується з великим славослів’ям.

Післясвято Успіння.

Мч. Андрія Стратилата і тих, що постраждали з ним.

Служба мч. Андрію Стратилату не має уставного знаку в Типіконі і звершується разом зі службою післясвята Успіння.

На вечірні.