Святі мученики Інна, Пінна і Рімма були родом з Скіфії, з північної країни, учні святого Апостола Андрія Первозванного. Вони вчили про Ім’я Христове і багатьох з варварів, обернувши до істинної віри, хрестили. З цієї причини вони були схоплені князем варварів, але їх не могли довести до відречення від Христа і принести жертву ідолам. Тоді була жорстока зима; річки замерзли так, що по льоду ходили не тільки люди, але і коні і вози.

Святі мученики Васс, Євсевій, Євтихій і Василід постраждали за царювання Діоклетіана. Спочатку вони служили при царському дворі, були багаті і належали до членів царського синкліту. Побачивши страждання святого священномученика Феопемпта, єпископа Нікомідійського, вони увірували в Христа і прийняли Святе Хрещення.

Свята діва Євфрасія походила з міста Нікомідії і жила за царювання імператора Максиміана. Вона була знатного роду, прекрасна собою, благочестива і служила Христу як вірна Його раба. Під час гоніння на християн була схоплена ідолопоклонниками і свята Євфрасія і її примушували принести жертву бісам. Коли вона відмовилася підкоритися, то її стали жорстоко бити; але вона мужньо зазнала побої.

Святий Апостол Петро по наказу царя Ірода був вкинутий в темницю і скутий двома залізними ланцюгами. Але вночі, коли він спав серед двох воїнів, Ангел Господній розбудив його, штовхнувши в бік, і вивів з темниці, причому залізні вериги впали з рук Апостола, як розказується про це в книзі Діянь Апостольських. Звістка про чудове позбавлення Петра від оков і темниці розійшлася по всьому Єрусалиму, — і деякі з віруючих, узявши таємно ці вериги, стали зберігати їх у себе, щоб, дивлячись на них, мати перед очима як би самого первоверховного Апостола Петра, який після виходу з темниці відправився для проповіді Слова Божого в інші країни і не повертався до Єрусалиму. Ці вериги отримали від тіла Апостола, який був міцно ними зв’язаний, цілющу силу. Відомо, що головні пов’язки і хустки святого Апостола Павла зціляли хвороби і виганяли нечистих духів, тому що були просочені потом його; таку ж дію робили вериги святого Петра, тому що колись щільно охоплювали тіло Апостола.

Коли преподобний Антоній жив зі своїми учнями в Єгипетській пустелі, йому прийшло одного разу на думку, що немає іншого ченця, який би був такий ідеальний, як він, немає нікого, хто поселився б раніше нього в пустелі і вибрав таке відокремлене життя. Він сам розповідав згодом, що коли подумав так, то почув у видінні Голос, який говорив:
— Антоній! Є один раб Божий, який прийшов сюди раніше тебе і який кращий, ніж ти. Якщо хочеш, можеш знайти його у віддаленій пустелі; тільки ступай до нього швидше, поки він не відійшов до Господа.

Блаженний Никон був родом із міста Києва і походив від знатних батьків; прибувши до Печерського монастиря, він перш за все віддав свій розум і всього себе у послух Христу і став досвідченим ченцем. Потім, під час нашестя злочестивих половців, він потрапив до них у полон одночасно із святим Євстратієм Печерським та був відведений із монастиря в їхню країну і перебував там в ув’язненні. Один христолюбивий громадянин міста Києва прибув туди, щоб викупити полонених, проте блаженний Никон ухилився від цієї людини; цей христолюбець подумав, що він чинить так через те, що сам має в Києві багатих родичів, якими бажає бути викупленим. Викупивши багато полонених, той чоловік повернувся до Києва і розповів про блаженного Никона. Його родичі, дізнавшись про це, прибули до половців із великими скарбами, щоб викупити Никона, але блаженний Никон сказав їм:

Згідно з переказами, батьками Діви Марії були праведні Іоаким, який походив з міста Назарета в Галілеї (північна частина Палестини), з царського роду Давида, з месіанського “коліна” Іуди, і Анна – з Віфлеєму, з архієрейського роду Аарона, з священицького “коліна “Левія.

Сьогодні ми прославляємо одного багача, який увійшов у Царство Небесне. Господь сказав, що «трудно багатому ввійти в Небесне Царство» (Мт. 19, 23). Але Господь не казав, що багатий зовсім не може увійти в Царство Небесне.

Святий Софонія, один з дванадцяти малих пророків, син Хусія, онук Годолії, правнук Аморії і праправнук Єзекії, походив, за переданням, із коліна Симеонового, із гірської країни Саравафа, або Варафа. Він був знатного роду і жив за юдейського царя Іосії, сина Амона, за 600 із лишком років до пришестя на землю Господа нашого Ісуса Христа.