Святий пророк Авакум був сином Асафата і походив із коліна Сименового, як про нього розповідає святий Єпіфаній Кіперський у своїй книзі «Про життя пророків». За переданням, записами святими отцями, батьківщиною Авакума було невелике поселення Бетхозар, яке також називали Віфзахір.
Святі безсрібники Косма і Даміан були рідні брати. Вітчизна їх – Асія. Так у давні часи називалася частина Малої Азії. Ні час їх народження, ні час смерті невідомо. Безсумнівно тільки те, що вони жили не пізніше IV століття. Батько їх був грек і язичник, мати – християнка, на ім’я Феодоcія.
У той час, коли нечестивий цар Діоклітіан підняв гоніння на християн, в місті Іконії проживала одна благородна і гарна дівчина на ім’я Параскева. Батьки її — християни — виховавши і навчивши свою дочку збереженню святої віри і заповідей Господніх, відійшли до Господа. Вони залишили блаженну спадкоємицею великого майна.
Усяка подія, якби не була закріплена в писанні, забулася б і була б втрачена для знання. Так якби Мойсей, навчений Богом, не залишив нам у своїх книгах відомостей про самий початок і створення світу, а також про родоначальника нашого Адама, то все це час покрив би, ніби темрявою, і привів у забуття.
Констант почувши від одного єпископа , що в Ахаї поховано тіла апостолів Андрія та Луки, покликав достохвального Артемія і послав його взяти святі мощі та перенести в Царгород.
Святий апостол і євангеліст Лука, уродженець Антіохії Сирійської, апостол з 70-ти, сподвижник святого апостола Павла , лікар з освіченого грецького середовища. Почувши про Христа, Лука прибув до Палестини і тут гаряче сприйняв вчення від Самого Господа. У числі 70-ти учнів святий Лука був посланий Господом на першу проповідь про Царство Небесне ще за життя Спасителя на землі.
Святий мученик Лонгин сотник, римський воїн, ніс службу в Юдеї під керівництвом прокуратора Понтія Пилата. Під час страти Спасителя загін, яким командував Лонгин, стояв на варті навколо Голгофи, біля самого підніжжя святого Хреста.
Лонгин і його воїни були свідками останніх миттєвостей земного життя Господа, великих і страшних знамень, явлених після Його смерті. Ці події зворушили душу воїна. Лонгин увірував у Христа і всенародно сповідав, що “воістину – це Син Божий” (Мф. 27, 54). За церковним переданням, Лонгин був тим воїном, який простромив списом ребра розіп’ятого Спасителя і від крові й води, що витекли, дістав зцілення хворих очей.
Після страти і поховання Спасителя Лонгин зі своїм загоном стояв на варті біля Гробу Господнього.
Святий Назарій народився в Римі. Батько був євреєм а мати, на ім’я Перпетуя – християнкою. Святе хрещення вона прийняла від самого ап. Петра. Ще з юних літ Назарій задумувався над тим якої віри йому триматись - отцівської чи материнської, молитва якої вплинула на його просвітлення. І він був охрещений єпископом Ліном.
Святий диякон Веніамін, жив у царстві Персидського царя Іздігерда. За те, що він навернув у християнство багатьох язичників, його схопили і кинули до в’язниці, в якій він пробув два роки. Один грек, якого послали до персидського двору, дізнавшись про участь Веніаміна, просив царя, щоб його відпустити.