Христос є Голова “Церкви, яка є тіло Його, повнота Того, Хто наповнює все у всьому” (Еф. 1:22-23), саме тому їй завжди були іманентними два основні предикати: служіння і, як наслідок – спасіння. Сфери діяльності Церкви визначаються простою закономірністю: там, де перебуває Христос, там повинна перебувати і Церква, а Христос, як ми знаємо, “все і у всьому” (Кол.3:11), отже завданням Церкви є не тільки благодатне окормлення світу через Таїнства, але і праця в соціумі і для соціуму.

«Радуйся, Іоане, великий пророче і Хрестителю Господень».
Такими слова дорогі брати і сестри! Свята Православна Церква мати сьогодні прославляє славного пророка, предтечу і Хрестителя Господнього Іоанна. Хто ж такий Іоан Предтеча? Це пророк, мученик, після Пресвятої Діви Марії найбільший святий. Про нього Господь Ісус Христос казав: «Серед народжених жінками не поставав (пророк) більший від Іоана Хрестителя». Іоан Хреститель прославляється Церквою, як «янгол, і апостол, і мученик, і пророк, і свічар, і друг Христів, і пророків печатка, і заступник старої та нової благодаті, і серед народжених пречесніший, і світлого Слова глас».

Дивується дехто, що сини Зеведеєві ясно висловили прохання своє перед Тим, Хто знає всі скритності серця. Він дозволив їм виректи прохання своє, щоб навчити всіх хто просить, в молитвах своїх не переступати міри, але приміряти прохання свої з мірою свого убожества.

16 червня 2011 року у Львівській православній богословській академії відбувся випуск бакалаврату та магістратури. Урочистості розпочались Божественною Літургією, яку очолив керуючий Львівсько-Сокальською єпархією високопреосвященніший митрополит Димитрій.

“Віруємо…в Духа Святого, Господа Животворящого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків” (Нікео-Царгородський Символ віри)[1].

Нешанування Святого Духа і зведення Його в розряд творінь завжди було наслідком приниження Божественної гідності Сина Божого. Антитринітарні єресі, що стверджують небожественну природу Духа Святого, з’явилися достатньо рано. Вже Другий Вселенський Собор (381 р. по Р.Х.) засудив Македонія[2], який заявляв, що Дух Святий зовсім не має єдності з Отцем і Сином в божестві і славі, за що послідовників цього єретика стали називати духоборцями. Ця назва часто зустрічалася і пізніше, вже у зв’язку з сектами вітчизняного походження.

6-7 червня 2011 року на засіданні Спеціалізованої Вченої Ради у Львівській православній богословській академії УПЦ КП відбувся захист магістерських робіт. Під головуванням Високопреосвященнішого Димитрія митрополита Львівського і Сокальського Вчена Рада заслухала презентації робіт 35 студентів. Усі роботи були прийняті та позитивно оцінені.

3 червня 2011 року на засідання Спеціалізованої Вченої Ради у Львівській православній богословській академії УПЦ КП відбувся захист бакалаврських робіт. Під головуванням Високопреосвященнішого Димитрія митрополита Львівського і Сокальського Вчена Рада заслухала презентації робіт 16 студентів. Усі роботи були прийняті та позитивно оцінені.

«Вознесися на небеса Боже і по всій землі слава Твоя» – так прославляє Свята Церква Спасителя нашого Христа Життєдавця у свято Вознесіння Господнього
З великою радістю, з благодатним хвилюванням і глибоким духовним тремтінням зустрічає це свято кожна віруюча християнська душа. Ще вчора ми здійснювали святкування віддання Пасхи, яке нагадує про 40-ка денне перебування Воскреслого Спасителя на землі, про Його з’явлення Марії Магдалині та Своїм учням, про ту велику благодать, котру Він виливає на них, утверджуючи в їхніх серцях повну впевненість у Своєму Божественному воскресінні.

“Біжать у Почаїв стежки та дороги…“,— співається у відомій церковній пісні. Справді, до Свято-Успенської Почаївської Лаври стікається багато доріг і стежок – дороги розпуки, болю, хвороб, страждань… Люди залишають біля стіп Божої Матері свої біди, а повертаються зі святої обителі вже іншими дорогами – спокою, полегшення, витривалості, сили, надії.