У 26-му своєму псалмі св. Давид говорить: “Одного просив я у Господа, цього тільки шукаю, щоб перебувати мені в домі Господньому усі дні життя мого, бачити красу Господню і відвідувати храм Його” (Пс.26:4). Якщо храм викликав в людському серці таку любов до себе, цей храм, в якому ще не перебувала благодать Святого Духу, то що говорити про наш православний храм? Адже після свого встановлення православний храм помазується святим миром, через яке йому відкривається Божественна благодать, окроплюється святою водою.
Слава Ісусу Христу!
Дорогі у Христі брати і сестри! Сьогодні Святе Євангеліє розповідає нам важливу Божественну істину, яку ми повинні не тільки знати, але і втілювати в своєму житті. Одного разу до Спасителя підійшов один законник і запитав Його, яка найбільша заповідь у Законі. Господь відповів йому, що перша і найбільша заповідь у Законі є: Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого, як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь Закон і Пророки.( Лк. 10,27; Мф. 22,40).
Читати повністю
“… і сходились туди піші з усіх міст… і зійшлися до Нього” (Мк.6:33),— це в пустелю Віфсаїдську, де сталось чудесне насичення п’яти тисяч п’ятьма хлібами і двома рибами. Що ж вабило народ до Господа? Співчуття до Божественного. Божество Господа, приховане під покровом людської природи, являє себе у слові, ділі, погляді і у всьому, що видно було у Господі.
Заледве тільки ми переплили море поучення на слово пророка Ісаї: „І сталося в рік, в якому помер цар Озія, бачив Господа” (6, 1), заледве переплили не з причини довготи дороги, але з причини цікавості тих з нас, котрі плили з нами. Так і керманич, маючи товаришами свого плавання людей, котрі хочуть бачити чужі міста, перебуває в дорозі не один день, хоча б відстані було б на один день, але примушений буває вжити на це більше часу, підпливаючи до кожної пристані, позволяючи заходити в кожне місто, щоб задовольнити бажання тих, хто пливе разом з ним.
Дорогі Брати і Сестри!
Господь наш Ісус Христос, є добрий Пастир, і тому Він шукав і по сьогоднішній день шукає заблуканих овечок, щоб на своїх раменах принести їх до Божого стада на Небесну весільну гостину. Він у Божественній своїй науці запевняв усіх, що нема більшої радости, аніж коли грішна людина навернеться до Бога. Христос шукає отак грішних митарів, гостить їх у Своєму домі, навчає їх і лікує – бо здорові не потребують лікаря, а тільки хворі, хворі душею. До Божої трапези запрошує Христос усіх людей, кажучи: “Прийміть і споживайте Моє тіло, що за вас ламається на відпущення гріхів, а також пийте, бо це кров Моя, що проливається за вас і за багатьох”. А пізніше Він каже: “Прийдіть до Мене всі, обтяжені горем, і Я вас потішу”.
“Злих злі погубит їх і виноград передасть іним
ділателем, іже воздадять єму плоди” (Мт.21,41).
Злих робітників страшно покарає господар, а виноградник віддасть іншим робітникам, котрі віддадуть плоди у свій час.
Щоби народові, який зібрався слухати Ісуса Христа, було зрозуміло, яка є доброта і довготерпеливість Божа до людей, але й яка є справедливість Ісуса караючого Судії, Христос оповідає народові притчу.
Читати повністю
«Радуйся, Іоане, великий пророче і Хрестителю Господень».
Такими слова дорогі брати і сестри! Свята Православна Церква мати сьогодні прославляє славного пророка, предтечу і Хрестителя Господнього Іоанна. Хто ж такий Іоан Предтеча? Це пророк, мученик, після Пресвятої Діви Марії найбільший святий. Про нього Господь Ісус Христос казав: «Серед народжених жінками не поставав (пророк) більший від Іоана Хрестителя». Іоан Хреститель прославляється Церквою, як «янгол, і апостол, і мученик, і пророк, і свічар, і друг Христів, і пророків печатка, і заступник старої та нової благодаті, і серед народжених пречесніший, і світлого Слова глас».
Дивується дехто, що сини Зеведеєві ясно висловили прохання своє перед Тим, Хто знає всі скритності серця. Він дозволив їм виректи прохання своє, щоб навчити всіх хто просить, в молитвах своїх не переступати міри, але приміряти прохання свої з мірою свого убожества.
«Вознесися на небеса Боже і по всій землі слава Твоя» – так прославляє Свята Церква Спасителя нашого Христа Життєдавця у свято Вознесіння Господнього
З великою радістю, з благодатним хвилюванням і глибоким духовним тремтінням зустрічає це свято кожна віруюча християнська душа. Ще вчора ми здійснювали святкування віддання Пасхи, яке нагадує про 40-ка денне перебування Воскреслого Спасителя на землі, про Його з’явлення Марії Магдалині та Своїм учням, про ту велику благодать, котру Він виливає на них, утверджуючи в їхніх серцях повну впевненість у Своєму Божественному воскресінні.