День Матері
травня 9, 2011  |  Автор: Назар Лозинський  |  Події, Статті

DSC02371 День Матері8 травня 2011 року ректор ЛПБА УПЦ КП митр. прот. Ярослав Ощудляк взяв участь у святкуванні Дня Матері, яке проходило у Національній академії державного управління при Президентові України.

У своєму слові, зверненому до усіх присутніх жінок, отець Ректор, зокрема, сказав:
Більшість із нас, дорогі брати і сестри, є практикуючими християнами: ми часто відвідуємо храм, молимося, знаємо церковний календар і живемо згідно нього. Тому ні для кого із нас не буде відкриттям, коли я скажу, що зараз особливий час, час найбільшої урочистості у церковному житті цілого року – час пасхальний. Усі дні аж до Вознесіння ми в особливий спосіб вшановуємо Воскреслого Господа Ісуса Христа і з церковних піснеспівів та читань чуємо про усі ті важливі події, які супроводжували Воскресіння із мертвих Сина Божого.

Минулої неділі Церква розповідала нам про апостола Фому, який засумнівався у Воскресінні свого Вчителя і вимагав фізичної зустрічі із Богом для своєї віри. А сьогодні Церква подає нам зовсім інший приклад – приклад безумовної, безкомпромісної віри і відданості. Сьогодні Церква святкує неділю жінок-мироносиць. Хто були ці жінки і яке відношення вони мають до сьогоднішнього загальнодержавного дня Матері? А відповідь на це питання дуже проста. Адже саме неділя жінок-мироносиць у церковній традиції вважається святом усіх жінок і святом усіх матерів.

Знаменно, що ці два тотожні свята – церковне і державне – зійшлись у часі в один день. Це повинно показати кожній жінці і кожній матері, кого їм наслідувати, від кого вчитись, до яких життєвих ідеалів прагнути.

Тут варто згадати хто такі були ці жінки-мироносиці. А були це люди, що належали до абсолютно різних соціальних прошарків тогочасного суспільства. Серед них була дружина вельможі Хуси Іоанна, колишня блудниця Марія Магдалина, звичайні селянки Марія та Марфа, сестри Лазаря, зрештою Сама Пресвята Богородиця – представниця міщанства. Що об’єднувало таких різних людей? Їх об’єднувала гаряча любов до Божественного Учителя. Вони не покидали Його в час страждань і смерті і вони, взявши пахощі, пішли оплакати Його до сумного гробу. Саме ця відданість і удостоїла їх першими дізнатись про Його славне Воскресіння.

Усі ці відважні жінки, матері, повинні бути прикладом для кожного із нас. А особливо навчімось від Матері Божої – Матері всього людського роду. Згадаймо собі її страднече життя. Весь Її шлях – це шлях випробувань! Їй не знайшлось місця, щоб народити Сина, більше того, після Його народження Вона була змушена з жахом втікати у далекий Єгипетський край, щоб врятувати Єдину Дитину від смерті, пізніше Їй довелось змиритись із тим, що Той Син, Якого Вона так любила, залишив рідний дім і пішов на служіння своєму народові і всьому людству. Але найважче було тоді, коли вона ішла хресним шляхом. Згадайте, дорогі матері, що ви відчуваєте тоді, коли Ваша дитина захворіє, коли пораниться, коли їй щось болить. Та ви готові життя своє віддати, тільки щоб з вашим дитям все було гаразд. А тепер уявіть собі біль матері, яка іде тим шляхом, на якому видніється кров Її Сина, вона чує Його стогони і крики, вона бачить Його пошматоване і скатоване тіло, вона стоїть біля підніжжя Хреста у мить Його смерті. У той час серце Пресвятої Богородиці вмістило у собі біль усіх матерів світу. Саме тому Вона стала Матір’ю кожного із нас, бо, перенісши страшний материнський біль, може допомогти кожній знедоленій душі. Ось взірець для кожної Матері, ось приклад материнської любові і вірності, який потрібно наслідувати кожній жінці.

Вітаючи усіх Вас, матері, жінки, зі святом, я прошу у Вас вибачення від імені усіх нас – ваших дітей, чоловіків, братів, друзів. Простіть нас за нашу неуважність, за наше недбальство, за наші гострі слова і, можливо, образи. Гріх проти матері – це страшний гріх! І не важливо проти якої матері: чи Матері-Церкви, чи Матері Божої, чи матері-Батьківщини, чи нашої рідної мами, яка віддає нам найкращі роки свого життя, а навзамін чекає лише уваги і теплого слова.

Простіть нам, наші рідні, за те, що в рутині життєвих турбот ми забуваємо про найголовніше – про молитву за Вас. Бо молитва – це єдине, що духовно може поєднати нас із Вами у той час, коли нас розділяють життєві відстані і навіть відстань смерті. Вклоняюсь низько своїй мамі, вклоняюсь Вам, дорогі жінки, за вашу любов, турботу, підтримку і великі серця. Нехай Божа Матір, Яка пройшла Голгофу Свого Сина і побачила Його величне Воскресіння, дає усім Вам сили, здоров’я і нев’янучу молодість, щоб з Ваших облич не зникала радість, а на устах сяяла усмішка, щоб Ваші серця наповнював спокій, а всілякі негаразди оминали Ваші сім’ї та оселі. Бажаю Вам кріпості духовних і тілесних сил, багатих Божих дарів та щедрої небесної ласки.

Стиль : vfxdude | © 2010-2012 З благословення Високопреосвященнішого митрополита Димитрія Догори ↑