30 та 31 березня 2011 р. Львівська православна богословська академія УПЦ КП взяла участь у науковій конференції на тему «Львівське Ставропігійне Братство: історія та культура», яка проходила у стінах Інституту Українознавства ім. Івана Крип’якевича НАНУ та Наукового Товариства Т. Шевченка у Львові (вул. В. Винниченка 24) і була присвячена ювілейній даті, а саме 425-літтю організаційного встановлення Львівського Успенського братства як Патріаршої Ставропігії. Академію представляли: викладач історії УПЦ митр. прот. Степан Михалко та студенти Щадило Юрій (4 курс) і Венгрин Микола (3 курс).

Доповідачами на конференції були науковці найрізноманітніших галузей Науки (історики, культурологи, архітектори-реставратори, мистецтвознавці, вчені в області церковного та світського права, історії духовної музики, працівники історичних та релігієзнавчих музеїв, та наукових бібліотек ) які в більшій чи меншій мірі у своїх наукових напрацюваннях торкаються того унікального пласту православної культури Львова XVI-XVIIІ стт.- Успенського Ставропігійного Братства.

Перший день конференції-30 березня 2011 р., розпочався вступним словом, головного організатора цього наукового заходу, відомого мистецтвознавця професора Володимира Александровича, після чого конференційний день був розділений на 3 частини засідань а саме: у перші три години доповідей головуючим був доктор історичних наук Ігор Скочиляс, декан гуманітарного факультету Українського католицького університету. Під час його головування звучали доповіді :
«Львівська Ставропігія як історичний феномен організації» – Олександра Киричук (кандидат істор. наук., старший науковий співробітник ЛМІР);
«Церковні братства перед 1586 р.»- професор Володимир Александрович;
«Скільки церковних братств заснували патріархи в XVI столітті?»- Леонід Тимошенко (декан історичного факультету Дрогобицького ДПУ ім. Івана Франка);
«Українська громада і місцева канцелярія Львова XV- XVI століть: конфлікти та порозуміння» – Богдана Петришак;
«Заповіт братчика Леська Маленького з 1589 р.»- Ірина Замостяник.
В цих доповідях лектори найбільше торкались історичного значення Львівського Успенського Братства та його Ставропігії у найширших її розуміннях і проявах. Було зачитано найцікавіші юридичні архівні дані львівських братчиків та охарактеризовано їх.

Наступне засідання відбулось під головуванням п. Леоніда Тимошенка, і включало в себе наступні презентаційні матеріали:
«Церковні братства крилошанських парафій Львова першої пол. XVIIІ ст. та Святоюрський владичний двір: особливості інституційних взаємин»- доктор іст. наук Ігор Скочиляс;
«Братство церкви Св. Миколая та Миколаївська церковна юри дика у другій пол. XVIIІ ст. » – кандидат історичних наук Андрій Фелонюк;
«Братчики Ставропігії в горонімах середмістя Львова» – Мар’яна Волинська (професор Національного університету „Львівська політехніка”);
« Кам’яниця Красовських» -, Юрій Дубик (доц. кафедри «Реставрації та реконструкції архітектурних комплексів » НІ «Львівська Політехніка»);
«Проектування «по подобію»: зразки архітектурної композиції Успенської церкви у Львові» – Юрій Диба
Під час цих доповідей їх творці вже ширше розглядали відносини Львівської Ставропігії з іншими важливими церковними інституціями Львова. А історики архітектури та архітектори робили найдетальніший опис будівель братства та помешкань братчиків.

В останній частині доповідей 30 березня головуючим був Юрій Диба (голова комісії архітектури та містобудування НТШ). В цій останній частині лунали такі доповіді:
«Реконструкція іконостасу Успенської церкви у Львові 1616–1638 років
» – Ігор Бокало;
«Іконостас каплиці Трьох Святителів» – Ольга Горда-Цибко;
«Воздухи і плащаниці XVI–XVIII століть зі збірки колишнього музею Ставропігії у Львові» – працівниця Львівського Нац. музею ім.. А. Шептицького Роксолана Косів;
«Мартин Львівський і західна складова львівської музики останньої чверті XVI ст.»- Уляна Граб;
«Діяльність Львівського братства на ниві музичної культури –джерельні та історіографічні
аспекти» – Юрій Ясінський.
У цій останній третині всього конференційного дня доповідачі представляли матеріали досліджень тих сакральних творів якими володіла Успенська Ставропігія, а також музикознавці представляли велику і різнобарвну спадщину церковних піснеспівів яку плекав протягом століть найноваторський у цьому плані хор Волоської церкви нашого міста.

У наступний день конференція продовжувалася за схожою схемою. У першій половині дня господарем дискусії професор Володимир Александрович, на якій зокрема лунали доповіді:
«Патріарх Кирило Лукаріс і братства: до питаня про авторство “Науки святого Кирила”»- Вікторія Любащенко;
«Стародруки з бібліотеки Ставропігії у Відділі рідкісної книги Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника»- Ірина Качур;
«Стародруки зі збірки Ставропігії в колекції Львівського музею історії релігії»- Світлана Тимків;
«Львівські гравери Іван Филиппович та Георгій Вишловський у співпраці зі Ставропігією» – Юрій Мер дух;
Доповідачі у цій пів частині зокрема торкалися історичної характеристики відомих церковних діячів що мали безпосереднє відношення до братства, як наприклад Царгородський Патріарх Кирило Лукаріс. Також було охарактеризовано ті незначні рукописні та друковані раритети: книги та листи, що зберігаються у львівській бібліотеці ім. В. Стефаника та музеї історії релігії.

І на сам кінець дводенної конференції відбулися доповіді 5 науковців:
Іван Заславський- «Невідомий документ про становище Ставропігійського інституту у 80-х роках XVIII століття»
Володимир Пашук – «Статути Львівського Ставропігійського Успенського братства (1586) та Товариства Греко-Католицьких Священиків (1816)»
Феодосій Стеблій – «Теодор Леонтович у Ставропігійському інституті»
Степан Костюк – «Ансамбль Львівського Успенського братства у графіці XIX – початку ХХ століття»
Лариса Купчинська – «Теофіл Копистинський і Ставропігійський інститут»

Загалом наукова конференція під орудою науковців Львова фундаментально засвідчила те неоціненне значення яке мало Львівське Успенське Братство для Православ’я і української культури Львова. Братство було не просто консолідованою силою в межах однієї парафії, а це був істинно духовний, культурний, освітній та благодійницький двигун усіх православних русинів міста.

студент 4 курсу ЛПБА Щадило Ю.