Старіє мама – зморшки на обличчі,

Тьмяніють очі, сили вже здають.

Де ділась жвавість, іскорки дівочі?

Все розгубилось. Це життєвий путь…

 

Старіє мама, стала сива-сива,

Не спить ночами – болі не дають.

А чи була ти, матінко, щаслива?

Чи так й минеться твій життєвий путь?

 

Старіє мама… Жаль стискає груди.

Роки минають, їх не повернуть.

Що не збулось, того уже й не буде,

Такий, матусю, наш життєвий путь.

 

Старіє мама, швидко так старіє,

Удари долі б’ють її та й б’ють,

Ніхто тебе, матусю, не жаліє,

Це подвиг твій, це твій життєвий путь!

 

Старіє мама й цього не змінити,

Її колись востаннє понесуть

І доведеться з цим мені дожити

Теж нелегкий, матусю, мій життєвий путь.

Назарій Лозинський