27 березня у Львівській православній богословській академії продовжився попередній захист кваліфікаційних досліджень.
У Львівській православній богословській академії 26-27 березня проходить попередній захист кваліфікаційних досліджень (магістерських, бакалаврських робіт).
“Душе моя, душе моя, вставай! Чого спиш?“
Такі слова, дорогі браття, ми чули з вами протягом чотирьох днів, перших чотирьох днів Великого посту. І ці слова є лейтмотивом цих перших днів, коли читається великий покаянний канон преп. Андрія Критського. Це розмова людини зі своєю душею, це розмова кожного з нас зі своєю совістю: “Душе моя, вставай! Чого спиш?”.
Читати повністю
Іржа на поглядах, іржа у снах,
Іржа на ночах, і іржа на днях,
Іржа на думці, на яву іржа,
Іржа на тобі, на мені іржа…
Читати повністю
Тривають спасительні дні Великого посту і всі християни, кожен у міру своїх сил, намагаються і духовно, і фізично втриматись на цьому благодатному шляху до духовної обнови. Задля духовної підтримки своїх вірних Свята Церква в часі “екватора” посту – третьої його неділі, – виносить на поклоніння Святий Хрест Господній – знаряддя нашого спасіння і знамено Христової перемоги над пеклом.
17 березня Львівське православне молодіжне братство Пресвятої Богородиці на честь ікони Її “Нев’янучий Цвіт” з благословення Високопреосвященнішого Димитрія, митрополита Львівського і Сокальського відвідало Свято-Георгіївський чоловічий монастир на Козацьких могилах.
На запрошення Львівської облдержадміністрації ректор ЛПБА митр. прот. Ярослав Ощудляк взяв участь у роботі Регіональної ради гуманітарного розвитку при ЛОДА як її постійний член – єдиний представник Церкви та духовних освітніх закладів Львівщини.
Студенти ЛПБА відвідали Львівський музей історії релігій. Похід у музей організував курсовий наставник першого курсу, проректор ЛПБА свящ. Михаїл Сивак.
Преподобний Зевин трудився на одній горі. Влаштувавши собі на ній житло, він все життя своє до глибокої старості провів в чернечих подвигах на одному і тому ж місці. Жителі навколишніх місць завжди зверталися до преподобного і велику користь одержували від його невпинних молитов. Досягнувши похилого віку, він не міг вже від старечої немочі стояти, але неослабно продовжував свої молитовні подвиги, схиляючись на палицю. Провівши в чудових і богоугодних подвигах своє життя, преподобний Зевин помер.