Святі мучениці Еннафа, Валентина і Павла прийняли мученицьку кончину від Фірміліана, правителя палестинської області. Свята Еннафа походила з Гази, а свята Валентина — з околиць міста Кесарії. Обидві вони були дівицями. Спершу на суд до Фірміліана була приведена свята Еннафа. На допиті вона мужньо оголосила себе християнкою, і за це, по велінню правителя, її піддали спершу жорстоким побоям, а потім привісили до стовпа і стали стругати тіло її. Після цього була приведена до Фірміліана свята Валентина. Її звинувачували в нешануванні язичницьких богів, і правитель наказав їй принести жертву ідолам. З цією метою її повели в язичницький храм, що стояв недалеко від судилища. Але коли свята була приведена в храм, то, замість того, щоб принести жертву ідолам, вона сміливо кинула на жертовник камінь і обернулася до палаючого на ньому вогню спиною. Тоді Фірміліан шаленів і повелів нещадно бити її по ребрах, а потім засудив її, а з нею і святу Еннафу, до усічення мечем. Після всіх була приведена на муки свята Павла. По наказу правителя, її піддали різним мукам, але, за сприяння благодаті Христової, вона переносила свої страждання з великою мужністю, і мучитель повелів відсікти їй голову мечем. Перед стратою вона піднесла подяку Богу і, поклонившись присутнім на страті християнам, схилила під меч свою голову і так віддала дух свій Богу.