«Величаємо тебе життєдавче Христе, і шануємо Хрест Твій Святий, бо ним Ти визволив нас із неволі ворожої»
Ці слова, дорогі брати і сестри, сьогодні лунають у всіх православних храмах. Шанування Хреста розпочалось, ще за часів апостольських, про це свідчить апостол Павло: «А я не бажаю хвалитися нічим, хіба тільки Хрестом Господа нашого Ісуса Христа» Побожно шануючи Хрест Господній всі християни моляться: « Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє воскресіння Твоє Славимо».
Знайдення і воздвиження Хреста Господнього є радісною подією для всіх Християн, тому вони з давніх-давен благоговійно шанують святий хрест, тому що він освячений Пречистим Тілом, і Кровю Господа нашого Ісуса Христа.
Святий Андрій Критський пише: «На Хресті є збудована будівля нашого спасіння. Бо коли не було б Хреста, то Христос не постраждав би. Свята Кров не потекла б з ребра Спасителя, не очистила б світ від гріхів».
«І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися синові людському, щоб кожен хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне».
Сповідуючи розпятого на Хресті Ісуса Христа, ми шануємо і поклоняємося Хресту, як святині, як дорозі до нашого серця, на яку ми споглядаємо з вірою і надією у різних випадках наших життєвих переживань.
Під час святого хрещення дається святий хрест, як святий символ віри, яку ми сповідуємо, як Боже благословення.
Хрест це сильний засіб, який зміцнює наші сили у боротьбі з недоліками. Хрестом увінчується кожний православний храм і хрест, який стоїть на висоті святого храму, показує кожній побожній людині, що наше спасіння в небі і кличе кожну людину думати більше про небесне, ніж про земне. Хресне знамення, яким з любов’ю осіняла нас наша мати, коли ми були маленькі і самі ще не вміли цього робити, а потім коли підросли і навчились, то самі осіняли себе, і тепер, коли ми в зрілих роках – хресне знамення є необхідним для нашої молитви, тому що ми усвідомлюємо його спасительну силу.
Ми накладаємо на себе хресне знамення, коли приходимо прикладатися до святих ікон, Євангелія, тим самим засвідчуємо, що святий хрест очищає нас і дає можливість наблизитись до святині. Хрест постійно служить звязуючою ланкою. Сходинкою між земним і небесним, між святинею і нашою затемненою душею.
Щоб піднести нас з духовної безодні,повернути нпс до світла і добра, Христос добровільно взяв на себе і поніс найтяжчий хрест. Найсвятіша Кров Спасителя, що пролилася на хрест, змила всі злочини людства, відродила людину для чистого й світлого життя, закликаючи відректися від темряви й падіння. Голгофський хрест, на якому помер Христос, осінив весь світ. Своєю святістю він прикликав велику кількість сердець, котрі прагнуть йти за Христом, розділити Його страждання. Від Хреста у цей грішний світ виливається очищаюча благодать Спасителя, яка наближає людину до Бога.
Про силу хреста багато говорили святі отці церкви Христової. Так, святий Кирило єрусалимський говорить: «Не соромся визнати розпятого. Мужньо накреслюй Хрест, наче печать, на чолі, і при кожній нагоді над хлібом, що їмо, над горнятком, з якого пємо, перед приходом і відходом, перед спанням, лягаючи і встаючи, коли ми в дорозі, і коли відпочиваємо. Хрест- це могутній засіб» А от інший святитель Іоан Золотоустий застерігає: «Мало тільки пальцями робити хрест, при цьому повинна бути сердечна любов і сильна віра…»
Тому християнам слід памятати, що хрест- це не тільки випробування й печаль, а також шлях до неба, відродження всього святого й найкращого. Хрест – це визволення від рабства пристрастей і від морального падіння.
Підходячи до свого Хреста, дорогі брати і сестри, закличемо словами святого Іоана Золотоустого: «Радуйся, Хресте, початок спасіння й укріплення царства! Радуйся, Хресте, опоро апостолів, і проповідь пророків. Радуйся, Хресте, похвало мучеників, і проповідування преподобних! Радуйся, Хресте, заспокоєння неспокійних і визволення полонених! Радуйся, Хресте, немічних сили і слабких опоро!
свящ. Іван Голуб