Проповідь на Вознесіння Господнє
червня 1, 2011  |  Автор: Назар Лозинський  |  Проповіді

вознесіння Проповідь на Вознесіння Господнє«Вознесися на небеса Боже і по всій землі слава Твоя» – так прославляє Свята Церква Спасителя нашого Христа Життєдавця у свято Вознесіння Господнього
З великою радістю, з благодатним хвилюванням і глибоким духовним тремтінням зустрічає це свято кожна віруюча християнська душа. Ще вчора ми здійснювали святкування віддання Пасхи, яке нагадує про 40-ка денне перебування Воскреслого Спасителя на землі, про Його з’явлення Марії Магдалині та Своїм учням, про ту велику благодать, котру Він виливає на них, утверджуючи в їхніх серцях повну впевненість у Своєму Божественному воскресінні.

В цей же час вже при першому Своєму з’явленні Марії Магдалині Господь Ісус Христос пророкував про Своє майбутнє вознесіння: «Йди до братів Моїх та їм розкажи: Я йду до Свого Отця і Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого» (Ін.20.17).
Неодноразово і несподівано з’являвся воскреслий Спаситель Своїм учням, при закритих дверях, коли вони плакали і ридали за розп’ятим Божественним Учителем. Обійняті земними думками про смерть і нездатні повірити в Його воскресіння із мертвих. Спочатку воскреслий Христос здавався їх здивованим очам привидом, духом. Але вони своїми руками доторкалися до Його ран, які були зроблені цвяхами, доторкаються до Його проколених ребер, вони бачать своїми очима, як Він споживає разом з ними їжу, і всю їхню сутність освітлює невимовне світло віри у Воскреслого Учителя, Христа що встав із мертвих. Навіть Фома, який довше від усіх сумнівався падає лицем до землі перед Спасителем і говорить з полум’яною надією та вірою «Господь і Бог мій»

Кожній християнській душі потрібно пам’ятати ті слова, які сказав Господь до Фоми: «Ти повірив, тому що побачив Мене, блаженні ті які не бачили, а повірили».
Воскреслий Господь з’являвся Своїм учням з незмінними словами «Мир вам», і приготовляв їх до великих апостольських праць і подвигів після Його вознесіння: «Як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас».

Після перебування на землі впродовж 40-ка днів зібравши Своїх учнів які були просвічені вірою у свого воскреслого Божественного Учителя, повелів їм не покидати Єрусалиму і чекати обіцяного від Отця Святого Духа: «Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, і в усій Юдеї та Самарії, та аж до останнього краю землі» (Ді.1.8). Потім вивівши Своїх учнів з міста до Вифанії і вийшовши на Єлеонську гору Господь Ісус Христос підняв свої руки і поблагословивши учнів своїх і всіх хто був з Ним: «І сталось, як Він благословляв їх, то почав відступати від них, і возноситись на небо» (Лк.24.51).

Даруючи Своє Божественне благословення під час Вознесіння на небо Господь одночасно дарував Своїм учням, а через них і нам грішним Своє благодатне втішення: «Я з вами у всі дні до кінця віку».

Для учнів Господа Ісуса Христа стало цілком ясно, що Спаситель, який вознісся на небо є воістину Сином Божим, який у Своєму Божественному вознесінні з’єднався з Богом Отцем. Вони поклонилися Йому і повернулися до Єрусалиму з великою радістю очікуючи обіцяного заслання Святого Духа.

Багато світлого переживає душа кожного православного християнина в період від дня Святої Пасхи до свята Вознесіння і сама стає світлоносною «Величай душе моя вознісшогося від землі на небо Христа Життєдавця», – так виголошує святкове славослів’я вознісшомуся Господу.

За благодаттю Божою віруюча людина в цьому святкуванні просвічується серцем і розумом і прагне зробити свою душу храмом Божим жити з Христом і у Христі, сповнюючи Євангельські заповіді, які направляють нас до добра, до світла, істини, миру, дружби і любові.

Святий Іоан Золотоустий викликує: «Браття і ми з вами вознесенні з Христом. Через апостолів і через цілий сонм їх святих послідовників світ пізнав Сина Божого – Господа нашого Ісуса Христа розп’ятого за нас, воскреслого і зійшовшого на небеса і сидячого праворуч Отця – Його царству не буде кінця».

За Божим благоволінням, за невимовним чоловіколюбством Сина Божого родився християнський мир, родилася Свята Церква Христова. У вознесінні Господнім вище з’єдналося із земним. Блаженний Августин з цього приводу говорить: «вознісшись від землі на небо як Бог, з нашим тілом, як людина, Він Богочоловік, тим самим явив що і нам людям через Нього відкрилось небо, яке так довго було закрите для нас і зменшилась на кінець відстань між небом і землею».

Тому небо і земля переповнені радості і торжествують у великий день Вознесіння Господнього. Всі віруючі християни відчувають і несуть в собі благодатну впевненість в тому, що невимовно солодке благословення Сина Божого Господа нашого Ісуса Христа, подане апостолам, під час Вознесіння, перебуває завжди з усіма тими хто любить Його і творить Його святу волю. І у цей святковий день ми дорогі у Христі брати і сестри із глибини своїх сердець закличмо: «Нехай сповняться уста наші хваління Твого Господи у всі дні життя нашого».

свящ. Іван Голуб

Стиль : vfxdude | © 2010-2012 З благословення Високопреосвященнішого митрополита Димитрія Догори ↑