Сьогодні ми дорогі в Христі святкуємо пам’ять всіма нами люблячого і надзвичайно шанованого святителя Миколая Мирликійського. Вивчаючи життя святителя багато хто з нас дивується як людина може стати святою. Але знову ж таки на прикладі святого Миколая ми бачимо, що означає бути святим. Святі — це люди, які добре чи­нили перед Богом — своїми хрис­тиянськими подвигами, любов’ю до Бога і ближнього, чесними ділами, працею і життям. Вони у всій ясності пізнали глибину хри­стиянського подвигу і досконало сповнили усе те, чого навчав Христос. Серед святих таким був і ве­ликий угодник Божий, святитель і чудотворець Миколай, пам’ять котрого нині прославляємо, ве­личаємо подвиги його життя, на­вчаємося з його добрих діл при­кладу віри, милосердя, любові й покори.

У тропарі на честь святителя Миколая, який ми з вами тільки що почули Церква Хри­стова називає його «правилом віри», «образом лагідності», «вчи­телем стриманості». І це все він показав стаду своєму — христия­нам Мирликійської Церкви.

Святий Миколай показав не тільки своїм сучасникам, але і всім нам християнам «прави­ло віри»! Якої ж віри він є прикладом? З погляду хри­стиянського віровчення, це та віра, що її сповістив, об’явив і навчив нас наш Спаситель і Господь наш Ісус Христос, яка була поширена по світу подвигами і трудами святих апостолів, проповідників, муче­ників та праведників, пояснена богомудрими Отцями Церкви і навіки стверджена святими собо­рами.

З морального погляду, віру свою святитель Миколай за­свідчив своєю любов’ю до Бога і людей. І каже про це апостол Іоан так: «Бог є Любов, і хто пробу­вав в любові, пробуває той в Бозі, а Бог в ньому пробуває» (Ін.4.16). Святитель Миколай завжди жив з Богом. Свою любов він постійно виявляв через милосер­дя до людей. Святитель Миколай сам розшу­кував нужденних людей і прихо­див до них зі щедрою поміччю і милостинею. Всім нам добре відома історія, як він ховаючись у нічній тиші, рятує від гріха і ганьби трьох бідних сестер, котрих бать­ко послав заробляти на життя блудом. Його милостиня, яку він уночі таємно підкинув нужденно­му батькові, оберігає дівчат від гріховного шляху, і вони чесно стають під шлюбний вінець. Також ми знаємо що святитель боровся за справедливість і завжди поспішав на допомогу тим хто її потребував, це підтверджує історія коли святитель Миколай стримує руку ката з мечем, що несправед­ливо піднялась над невинними головами його духовних дітей. Він рятує від потопу і загибелі кора­бель і людей, з котрими плив у Святу Землю.

Свята Церква називає Святите­ля Миколая зразком покори. По­кора Святителя Миколая — його духовне багатство. Покори була сповнена душа Святителя, і це — результат його внутрішнього самопізнання, яким завжди вирізнялися великі люди, котрі бачили велич Божу і перед нею усвідомлювали власну неміч. З по­корою вони поєднували любов до правди, яку завжди захищали і носіями якої були. Так, Святитель Миколай ненавидить зло і завжди веде з ним боротьбу. Святим при­кладом для Нього був Христос, у Котрім: «Милість і Істина зустрі­лися, правда і мир обнялися!».

Святитель Миколай є «учите­лем стриманості». Чудова і повчальна ця чеснота в його житті. Вона зародилася в ньому ще в дитинстві. Сила його стриманості полягає у тім, що він відкинув від себе все те, що заважало йому йти слідом за Христом, за вказівкою Його Заповідей. Він, за словами апос­тола Павла, «розіп’яв своє тіло з пожадливостями та по хотями».

Дорогі брати і сестри ми з вами визнаємо ту саму віру, яку визнавав Святитель Миколай, і належимо до тієї ж Церкви, що й він. Усі ми так само споживає­мо духовну їжу Слово Боже, яку споживав і Святитель Мико­лай, та одержуємо від Бога ту саму ласку через Святі Тайни і стає­мо учасниками Господньої трапе­зи у святій Євхаристії. Тож нехай ця свята віра Святителя Миколая буде і для нас прикла­дом того, як маємо рятувати свої душі, а його покора навчить нас любити ближніх, відганяти від себе пиху, прагнути миру і злагоди у наших родинах і ніколи не нарікати на долю і нехай пра­вильне ставлення до себе, своєї душі й тіла за прикладом життя святого Миколая допомагає нам досягнути вічну нагороду в Царстві Небесному.

свящ. Іван Голуб