Проповідь у четверту неділю Великого Посту
квітня 1, 2011  |  Автор: Назар Лозинський  |  Проповіді

005 2 Проповідь у четверту неділю Великого ПостуСьогодні дорогі брати і сестри ми з вами стали ще на крок ближче до світлого Христового Воскресіння. Сьогодні ми маємо вже четверту неділю Святої Чотиридесятниці. Четверту неділю Великого Посту Церква Христова присвячує пам’яті преподобного Іоанна Ліствичника.

Зробимо короткий огляд життя преподобного Іоанна. Святий Іоанн Ліствичник жив у VI столітті. Він отримав хорошу освіту, але залишив світ і шістнадцятирічним юнаком вступив в Сінайську обитель, де на двадцятому році життя був пострижений у чернецтво старцем Мартирієм. Святий Іоанн прожив зі своїм старцем в повній слухняності дев’ятнадцять років. Життєписець преподобного Іоанна, Раїфський чернець Данило, каже, що святий Іоанн, будучи шістнадцятирічним юнаком, тілом зійшов на Сінайську гору, а душею на Небесну на гору. По смерті старця святий Іоанн віддалився в Сінайську пустелю Тола, і тут у великих подвигах, в безперервній молитві подвизався сорок років у глибокому сокрушенні серця і плачі. Місцем його подвигів була тісна печера, яку називали сльозоточивою. Сюди преподобний пішов з монастиря для того, щоб ченці не чули його ридань, а ридання його і крики були дуже сильні. Піст, молитва, сльози, безмовність, писання книжок – ось у чому полягало подвижництво життя святого Іоанна. Кожну суботу та неділю він приходив в обитель для молитви за богослужінням і причастя Святих Тайн.

Після сорокалітнього життя в подвигах преподобного Іоанна обрали ігуменом Синайської обителі. Обрання це було передбачено з висоти вже давно. Коли старець Мартирій прийшов якось зі своїм учнем Іоанном, тоді ще юнаком, до Анастасія Великого, то почув від авви Анастасія питання: «Звідки цей юнак та й хто постриг його?» Мартирій відповідав: «Він раб твій, отче, і я постриг його». Тоді сказав Анастасій: «Хто б міг подумати, що ти постриг ігумена Синайського». Іншим разом авва Мартирій з Іоанном вирушили до великого Іоанна Савваіта. Останній встав, налив води, умив ноги Іоанну і поцілував його руку. Коли учень Савваіта Стефан спитав свого старця, чому він так зробив, той відповів: «Повір мені, чадо, я не знаю, хто цей юнак, але я прийняв ігумена Синайського й умив ноги ігумену». Життя самого преподобного Іоанна було воістину ліствицею. Преподобний на досвіді знав справжнє духовне життя і тому на прохання Раїфського ігумена Іоанна написав «Ліствицю».

Висвітливши коротко життєвий шлях преподобного Іоанна Ліствичника ми з вами дорогі брати і сестри розуміємо чому саме Свята Церква в час Великого Посту вшановує пам’ять цього благочестивого подвижника? Преподобний Іоанн Ліствичник залишив нам твір під назвою «Ліствиця», в якому міститься вчення про сходження до Господа. За вказівкою «Ліствиці» християнське благочестя досягаються через подвиги. Якщо з боку Господа подається людині на шляху до Царства Божого благодать, то з боку людини вимагається самовідданість і праця.

«Ліствиця» складається з тридцяти слів (розділів), як би сходинок, – за роками Господа Ісуса Христа до виступу Його на проповідь.

Першою сходинкою преподобний вважає зречення від земних пристрастей. Потім йдуть: неупередженість, мандрівниче життя, послух, покаяння, пам’ять про смерть, плач, лагідність. Далі розкриваються пристрасті та інші гріховні стани, даються вказівки для боротьби з ними. Потім зображується шлях чеснот, матір’ю яких є «священна і блаженна» молитва. А увінчується «Ліствиця» союзом трьох чеснот – віри, надії і любові.

Отже дорогі брати і сестри ми переживаємо час Великого Посту коли потрібно переосмислити своє життя і принести гідний плід покаяння у цьому нам допомагає творіння преподобного Іоанна Ліствичника і особливо його твір «Ліствиця», в якому вказано, що потрібно робити, щоб осягнути вічне блаженство у Царстві Небесному. Амінь.

свящ. Іван Голуб

Стиль : vfxdude | © 2010-2012 З благословення Високопреосвященнішого митрополита Димитрія Догори ↑