Дорогі брати і сестри, довершилося діло велике, котрого через довгі віки, цілий старий Завіт, многі народи очікували, діло, про яке Пророки проповідували, а сам Ісус Христос, вмираючи розп’ятий на хресті, висказав в останніх словах «Звершилося».

Скінчилося туземне життя Ісуса Христа, Його страшні терпіння несправедливого суду людського, скінчилася хресна дорога і тяжкі муки на хресті. Але останнє слово висказане на хресті «Звершилося» означає, що довершилося діло відкуплення роду людського від гріхів і вічного прокляття в аді, а «звершилося» прийшло спасіння душ людських, відкрилося Царство Небесне.

А чи всі відкуплені Кров’ю Спасителя зможуть увійти в Царство небесне вічно щасливого життя?

Тому пригадаймо собі хоч деякі слова Христові висказані на хресті. «Отче відпусти їм, бо не знають, що творять». Ще много є людей у світі, які не знають правдивого Бога і живучи лише за своїми людськими поняттями наносять Богові зневаги. Христос і за них приніс себе в жертву і їх хоче спасти Своєю Кров’ю, тому і молиться «Отче прости їм, бо не знають, що творять».

Дорогі мої, звернім також нашу увагу на Христові слова – «направду, ще сьогодні будеш зі мною в раю». Ці слова висказав Ісус до розп’ятого по правиці розбійника, який каявся за свої гріхи-провини і просив «пом’яни м’я Господи єгда прийдеш во Царствіє своє». Яке безмежне милосердя Боже, коли прощає і запевняє спасіння душі.

Так і ми, думаю всі, відбуваючи святу пасхальну сповідь, у правдивім-щирім покаянні просили прости – пом’яни м’я Господи, а Христос у Св. Причастю прийшов у нашу душу, щоби прийняти її після земного життя, у життя вічне – Царство своє.

Сьогодні стоїмо перед святою Плащаницею, яка пригадує нам вложення Тіла Спасителя в гріб. Сповнилися слова Христові, що птиці мають свої гнізда, звірята свої нори, а Син Божий (Человіческий) немає де своєї голови приклонити. Се сповнилося, бо Тіло Христове, знявши з хреста, намазали пахучими олійками, обвили плащаницею чистою і вложили у кам’яну гробницю, яка була нова, власністю Йосифа з Арематеї.

Дорогі мої, браття і сестри, ми своїми щирими – покаянними молитвами намастім святе Тіло Христове, добрими богоугодними ділами та побожним –  чесним життям наче плащаницею чистою обвиваємо святе Тіло Спасителя.

Підходимо до святої Плащаниці, цілуємо зранені руки і ноги Христові і сокрушенним серцем  просимо: «пом’яни м’я Господи у Царстві Своїм!». А м і н ь.

Митрополит Львівський і Тернопільський Николай (Юрик)