Ваше Високопреподобіє! Отче Ректоре!

“У дні благополуччя користуйся благом, а у дні нещастя розмірковуй: те й інше створив Бог…” (Еккл.7:14). Такими словами старозавітний Мудрець повчає нас, що на життєвій дорозі нам зустрічаються не тільки троянди, але і колючки, не тільки мед, але і дьоготь, не тільки друзі, але і вороги… Оглядаючись на минулий рік Вашого життя, Ви, напевно, знайдете там усе: радість, сміх, веселощі, щастя, але одночасно там будуть сльози, хвороби, втрати та смуток, бо такою стала доля людині після її гріхопадіння (Бут.3:16-19). Недарма псалмопівець і цар Давид з болем вигукує: “Дні віку нашого — сімдесят літ, а як при силі — вісімдесят літ, і найкраща пора їх — труд і хвороби…” (Пс.89:10). Здавалось би, які реалістично сумні слова! Але ми, як діти Божі, не повинні піддаватись такій старозавітній печалі, бо знаємо, що не самі у цьому жорстокому світі, знаємо, що нас втішає Сам Син Божий, Який каже : “Прийдіть до Мене всі струджені і обтяжені і Я заспокою вас… і знайдете спокій душам вашим” (Мф.11:28, 29).

Сьогодні, у День Вашого Народження від імені всієї повноти Львівської православної богословської академії щиро вітаємо Вас із цим пам’ятним для Вас святом. Бажаю Вам твердо іти тернистими життєвими дорогами у супроводі святих Божих ангелів, щоб Божественний Спаситель огортав Вас Своєю батьківською любов’ю, наділяв міцним здоров’ям та укріпляв у труднощах. І які б удари не дарувала Вам доля, завжди у своєму серці повторюйте слова святого Апостола Павла: “Усе можу в Ісусі Христі, Який мене зміцнює” (Фил.4:13).

 

МНОГАЯ ВАМ ЛІТА!

З повагою та любов’ю викладачі, працівники та студенти ЛПБА