Роздум про храм
вересня 14, 2011  |  Автор: Назар Лозинський  |  Роздуми, Творчість  | 

Изображение 560 Роздум про храмСьогодні ми вільно сповідуємо свою віру і на власний розсуд обираємо той чи інший храм для віддання хвали Богові та спасіння своєї душі. Але серед нас, віруючих християн, є такі люди, які сумніваються у потребі відвідання храму Божого. Звернувшись до Святого Писання, ми побачимо, що Сам Господь Бог наш, Ісус Христос, Який Своїм життям на землі наочно показав нам, Його наслідникам, яким повинно бути наше життя, відвідував храм Божий, навчав у ньому (Ін.7;14), впорядковував буття храму (Мк.11;15-18; Лк.19;45-47) і давав податок на його утримання (Мф.17;24-27). І ще Ісус Христос говорить: “Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, – там Я серед них”.

Дуже часто від молодого покоління ми чуємо слова зневіри, мовляв, ходжу до церкви, молюся, але нічого з того не маю, а мої прохання і мрії не збуваються. Мабуть, зайве говорити, що ми повинні відвідувати церкву не з метою випрошування у Бога якихось матеріальних чи земних благ, а насамперед для прощення гріхів і спасіння душі. Як говорить про це святитель Московський Філарет (Дроздов): “Коли ви входите в двері храму Божого, залишайте позаду себе все світське і земне”.

Ісус Христос навчає нас: “Просіть, – і буде вам дано (Лк. 11; 13). Тобто якщо ми з вірою попросимо щось у молитві, без лукавих помислів, то з часом все отримаємо. В одного священика запитали: “Чому ми не одержуємо те, чого просимо у храмі перед іконами ?” І він відповів: “Коли ми маємо багато грошей і йдемо на ринок, то можемо багато чого купити, а коли їх немає, то лишень дивимось на товари і повертаємось додому; те саме і з нашою вірою: якщо ми переступаємо поріг храму з великою вірою в серці, то можемо випросити багато милості в Небесного Отця, а якщо без неї, то з чим ввійшли, з тим і виходимо”.

Зайшовши в храм Божий, потрібно запалити свічку не лише перед святими іконами, а найперше у своєму серці, бо як вчать св. Отці, якщо твоє серце не сповнене єлеєм смирення, воно не горить любов’ю до Бога і до свого ближнього. Тому така свічка не матиме жодного значення. Навіть якщо ми перебуваємо в храмі, але не стоїмо у повному благоволінні, то замість прощення гріхів, навпаки, можемо їх примножити.

І найголовніше: перебуваючи в храмі Господньому, ми повинні сповнюватись тим духом блаженства, благодаті Божої, щоб, як говорить святитель Філарет (Дроздов), “принести дух молитви і в свою оселю і освятити ним храмину свою. Адже християнський храм є скарбом благодаті і школою благочестя”.

Підготував студент 1 курсу Кастюк Богдан

Стиль : vfxdude | © 2010-2012 З благословення Високопреосвященнішого митрополита Димитрія Догори ↑