Святкування на честь стрітення Володимирської ікони Божої Матері
вересня 8, 2011  |  Автор: Назар Лозинський  |  Місяцеслов  | 

wladimirska klein farb Святкування на честь стрітення Володимирської ікони Божої МатеріЗа княжіння благовірного великого князя Василія Димитровича, за святого митрополита Кіпріана, агарський цар і завойовник монгольський Тамерлан пішов війною на землю Руську. Коли великий князь Василій Димитрович почув про це, то зібрав своїх воїнів і пішов до міста Коломни. Тут він зупинився на березі ріки Ока і ополчився проти ворога. Тамерлан стояв не рухаючись з місця 15 днів. Коли великий князь і всі воїни- християни дізналися про велику силу нечестивого царя, який прийшов на Русь із численним військом, а також про його лихий намір, то разом із воїнами звів до неба свої руки і помолився із слізьми до Господа і до Пречистої Матері Божої, благаючи про визволення від безбожного агарянина: великий князь закликав на допомогу угодників Божих, святих ієрархів Петра й Алексія, преподобного Сергія та інших руських чудотворців.

Водночас великий князь попросив свого духовного отця, преосвященного митрополита Кіпріана, оголосити народу про піст з молитвою. Великий князь просив також митрополита взяти з міста Владимира чудотворну ікону Матері Божої й принести цю ікону до Москви для захисту престольного міста руського. Коли чесна ікона, наближалася до Москви, 15 серпня, у свято Успіння Пресвятої Богородиці, на зустріч їй вийшов преосвященний митрополит з духовним чином і великою кількістю народу. Побачивши святу ікону, всі впали на землю ниць і поклонилися їй як Самій Пречистій Матері Божій, яка прийшла до них, і з великою радістю прийняла її. Дивлячись на цю ікону, всі проливали сльози з розлученням і молилися Богоматері про визволення від нашестя агарян.

Спільна старанна молитва не була марною: того ж дня, в який чесну ікону Пресвятої Богородиці принесли до Москви, нечестивий цар агарянський Тамерлан жахнувся, переляканий страшним видіння уві сні, і втік з усім своїм військом, хоч ніхто його не переслідував.

Видіння ж його було таким: він побачив перед собою високу гору, з вершини якої на нього йшли святителі, несучи в руках золоті жезли і погрожуючи йому. Над цими святителями та мерлан побачив у повітрі надзвичайне світло. Він також побачив і якусь Царицю, Яка стояла серед тих святителів, одягнута у багряну ризу, невимовно прославляючись,сяючи блискучим промінням яскравіше сонця. Довкола цієї Цариці стояла незліченна кількість озброєних воїнів, які служили Їй і ніби приготувалися до війни. Руки цариці були простягнуті до неба в молитві. Тамерлану здавалося, що ця Цариця погрожувала йому, повеліваючи відійти від кордонів землі Руської і наказуючи Своєму воїнству йти нього. Тоді Тамерлан сказав: “Якщо християни мають таку Помічницю, то ми даремно виступили проти них. Ми марно трудимося, бо якщо Вона пошле хоч одного з тих, хто служить Їй, то переможе нас усіх, так що ми не знайдемо місця, куди б могли утекти”.

Так православним християнам було подаровано перемогу над ворогами без бою і без пролиття крові, за молитвами Пресвятої Діви Богородиці. Це нашестя Тамерлана разом з агарянами і чудесним вигнанням його з меж землі Руської сталося в 6903 році від створення світу. У 1395 р. від Р. Х. у Москві було встановлено свято на честь стрітення ікони Пресвятої Діви Богородиці, названої Владимирською, в незабутній і подячний спогад чудового визволення від агарян, дарованого заступництвом Божої Матері. Нехай і від нас завжди розсилається Матері Божій разом з Христом Богом, що народився від Неї, честь, слава і поклоніння нині, і повсякчас, і навіки віків. Амінь.

Підготували Іван Чемерис та Петро Драган


Стиль : vfxdude | © 2010-2012 З благословення Високопреосвященнішого митрополита Димитрія Догори ↑