Як шкода, що лише один день у році ми в особливий спосіб згадуємо Вас, любі і дорогі наші мами. Раз в році ми вітаємо Вас, раз в році говоримо багато гарних і врочистих слів, раз в році влаштовуємо для Вас свято — свято матері, день матері. Як шкода, що у сірій буденності свято матері не живе у наших серцях. У цей день ми будемо багато говорити про материнські струджені руки, ласкаві очі, чисті сльози, великі серця… Але чи приходить кожному із нас на думку, що лише для нас ці струджені працею руки перевертають гори та вичерпують океани, що лише нас за сотні кілометрів інтуїтивно бачать ці очі, коли життя завдає немилосердних ударів; що лише нас омивають від ран і хвороб ці чисті сльози і наповнюють наші душі цілющими силами стійкості, витривалості і спокою; що лише ми посідаємо найпочесніші місця у тих серцях, які здатні вмістити в собі увесь світ.

У світі немає нічого безмежного. Усе має свій початок і має своє завершення. Окрім одного. Ми усі віруючі люди і знаємо, що лише Бог безмежний, а Він, як вчить найвеличніша Книга Книг, є Любов. Отож любов є безмежною. Тим паче любов матері. Ніхто стільки не прощає нам, скільки прощає мама, ніхто так не дбає про нас, не хвилюється, не підтримує і не молиться за нас до останнього свого подиху, як мама.

Навіть саме слово “мама” несе в собі якесь дивне глибинне наповнення. Це слово пройшло через віки, цивілізації і простори у незмінно теплому і святому ореолі. Якою б мовою ми не говорили, слово “мама” звучить однаково світло і зворушливо. Це ніби доторк до дитинства, коли ми відчували себе у повній безпеці в обіймах матері. Нам не були страшні жодні уявні чудовиська, у нас втишувались навіть найгірші болі, бо ми занурювались у світ, де панувала чиста безкорислива любов – у світ де все наповнювала мама. Але ми стали дорослими і втратили цей безпечний світ, який живе у наших серцях тільки у слові “мама”. Задумаймось над цим…

Сьогодні я із глибокою вдячністю в особі своєї матері вітаю усіх матерів. Я низько вклоняюсь Вам за всецілу відданість і самозречення, за невтомну працю і недоспані ночі, за пролиті сльози і стривожене серце, за сивину і зморщки на обличчі, за світлий погляд і лагідну усмішку, за повчання і картання, за обійми і ласку, за гарячу любов і святу молитву. Нехай це свято буде для Вас маленьким подарунком, що триватиме весь рік.

Здоров’я Вам, милі, витривалості, терпеливості, багато сили і наснаги, щоб, доки визначено долею, бути для нас надійною берегинею та нездоланною фортецею у житті. Цінуємо Вас, шануємо і любимо. Живіть для нас у серцях і у віках!

Назар Лозинський