Posts Tagged ‘святі’
Після страждань і мученицької кончини святого великомученика Феодора Тирона в місті Амасії в темниці залишилися ув′язнені за Христа його соратники і близькі друзі — Євтропій, Клеоник і племінник його Василіск. Правитель міста Публій, що мучив святого Феодора, вже загинув, уражений Божим гнівом. На його місце був призначений інший, на ім’я Аскліпіодот, родом з Фригії, людина жорстока і безбожна. Багато зла заподіяв він християнам, бо отримав від імператора Максиміана владу силувати християн до принесення жертв ідолам і тих, хто не покоряється, погубляти в жорстоких муках.
Одного разу, засідаючи на судилищі з своїми радниками, він призвав книгохранителя Євласія і наказав йому читати колишні судові справи.
Святий Тарасій народився в Константинополі; батько його Георгій і мати Євкратія були людьми благородними і належали до стану патриціїв. Досягнувши повнолітнього віку і здобувши хорошу освіту, Тарасій виконував різні посади при царському палаці; за його розсудливість і добру вдачу тут всі любили і поважали його, і він був поставлений одним з царських радників. А на царському престолі сидів тоді Костянтин Порфирородний, син Лева Хозара, внук Копроніма; він царював не один, а разом з матір’ю своєю Іриною, оскільки йому до часу запанування було всього 10 років.
Читати повністюВеликий святитель і пастир Божої Церкви — Лев, папа Римський, родом був з Італії; отець його іменувався Квінтіаном. З юних років святий Лев був навчений всякій книжній премудрості, познайомився із зовнішньою філософією і був наставлений в чеснотах християнських. Полюбивши духовне житіє більш мирського, він спочатку був архідияконом у папи Сикста ІІІ. За свою високу цнотливість і чистоту він по смерті Сикста одноголосно був вибраний в первосвятителя Римської Церкви.
Читати повністюСвята Церква подає нам дуже багато свідчень про діяльність святих жінок, які пролили свою кров за сповідання імені Христового. Сьогодні ми святкуємо пам’ять, святої великомучениці Катерини, яку вважають покровителькою християнської науки.
Читати повністюПід час страшної загрози самому існуванню українського народу, як окремої нації, під час жорстокої унії загорівся в Україні ще один блискучий світильник невгасимий, який тоді ясно горів і світив на всю Західну Україну, — це був преподобний Іов Желізо. Жив і працював він у страшний і жорстокий час гонінь на український народ від католиків та їхніх помічників уніатів, і він твердо й безбоязно боронив православну віру проти всяких наскоків уніатів, і цим прославився на всю Україну, а особливо на всю Волинь і Галичину. Усе своє довге життя (1551-1651рр.) Іов горів і світив, як блискуча невгасима лампада Православ’я всього українського народу.
Читати повністюУ той час, коли нечестивий цар Діоклітіан підняв гоніння на християн, в місті Іконії проживала одна благородна і гарна дівчина на ім’я Параскева. Батьки її — християни — виховавши і навчивши свою дочку збереженню святої віри і заповідей Господніх, відійшли до Господа. Вони залишили блаженну спадкоємицею великого майна.
Досягнувши повноліття, Параскева почала наслідувати віру й діла своїх батьків. Вона почала витрачати своє майно не на прикрашення своєї юної краси і молодості і не на розкішне життя, але на одягання нагих, прожиток голодних, пригощання подорожніх. Параскева не звертала уваги на своїх наречених, котрі домагалися співжиття з нею: вона стала нареченою Єдиного безсмертного Жениха, Єдинородного Сина Божого, для Якого жила в святості і праведності.
Читати повністюСвяті — це вибрані Богом, посвячені Богу, освячені люди. Дослівно “святий” — це той, хто не належить світові, але Богові, не земному, а небесному. У своїх посланнях апостол Павло називає святими тих, хто прийняв хрещення, тобто вибраних від світу, тих, хто посвятив себе Богові (1Кор.1:2; Еф.1:1; Флп.1:1). Відповідно, шанування святих — це поклоніння явленню благодаті Божої, при якому честь віддається Творцю, Котрий прославив святістю Своє творіння (блаж. Ієронім). Історично виникло ряд різних категорій святості, відповідно до чисельності дарів Святого Духа, про що говорив ще апостол Павло (1Кор.12:8-11). Процес виявлення нових форм святості є невичерпним і продовжується до нині.
Читати повністю