Цар Давид залишив своєму сину дійсно велику державу . В Святому Письмі сказано, що Соломон був великим правителем всіх тих царств межою яких на схід був Єфрат, на заході – землі филистимлянські а на північному-заході Єгипет (3, с.166). Царі і правителі цих держав приносили дари Соломону. Це дає думку про те, що йшов торгівельний оббіг товарів через Єрусалим, як столицю Ізраїльського царства. На сторінках Біблії ми бачимо першу торгівельну угоду Соломона з царем фінікійським Хирамом. Про історичнісь такої особи як Хирам нам говорить саркофаг з надписом його ім’я знайдений в Сирії часів Рамзеса ІІ (3, с.167). Неперевершені фінкійські майстри були жаданими гостями на цілому Сході, тому недивно, що на побудову храму і палацу Соломон забов’язався доставляти до двору храма 20 000 корів і близко 30 000 четвертей пшениці і стільки ж оливкового масла.
Між Соломоном і Хирамом був підписаний контракт, договори, якого збереглися в Тирі і Єрусалимі (2, с.385). Також нам відомо про торгівельний флот Соломона, яиай йому подарував цар Тирський Хирам, адже як ми знаємо з історії фінікійці були чудовими мореплавцями. Розкопки підтверджують існування флоту в порті Ецион-Гавере, де були знайдені предмети, які показують активність мореплавання. Також були знайдені предмети завезені з інших крвїн Єгипту, країн південної Аравії: все це свідчить про існування в Ецион-Гавере торгівельного центру, який функціонував завдяки морю(3, с.177).
З торговою діяльністю Соломона пов’язаний візит, цариці савської. За думкою археолога Нельсона Гиюка, торгівельна активність Соломона була такою великою, що показувала вплив на економіку країн південної Аравії. У ХІХ ст. француз Гамеві та австрієць Глазер відкрили руїни міста Меріби яке було столицею Сави, що підтверджує існування самої цариці Савської. У Біблії сказано що цариця прийшла послухати мудрість царя. Але цей візит цариці до Соломона носив, вочевидь і політично-економічний характер, а саме – пропуск через територію Ізраїля її караванів.
Розквіт торгівлі сприяв загальному зростанню рівня життя в містах (4; с. 383). Досить вагомі прибутки давав Ізраїлеві експорт. Крім експорту пшениці та оливкового масла, найважливішим предметом експорту була мідь. Ізраїль часів Соломона був найбільшим експортом міді в цілому світі. У1937 р.археолог Нельсон Глюк натрапив у пустині на шахту мідної копальні часів Соломона. Якщо врахувати, що в ті часи мідь дость широко використовувалася для виготовлення зброї та різних знарядь, то стає зрозумілим і джерело незліченних багатств царя Соломона. Також Соломон уклав угоду з Єгиптом , одружившись з дочкою фараона тому і для Єгипту це було вигідно адже вони не втратили торгівельних зв’язків, які проходили через Ізраїль. А Соломон сам сприяв торгівлі кіньми між Єгиптом і Азією. Всі ці фактори і чинники призвели до розквіту Ізраїля саме за правління царя Соломона.
Іван Венгрин
Список використаної літератури:
1.Біблія. Книги Священного Писання Старого та Нового Завіту . Переклад патріарха Філарета (Денисенка). – К:Видання Київської Патріархії УПЦ КП , 2004-1500ст.
2.Толковая Библия .1 Т. А.П Лопухина . – Петербург: 1904-1907 –том ІІ 497ст.
3.Василиадис. Николай Библия и археология .Свято –Троицкая Сергиева Лавра:2004-410ст.
4.Марусяк Михайло .прот.Біблійна історія Старого Завіту . – Чернівці :Рута, 2001- 547ст.