У Фриганському місті Клоссах, поблизу міста Ієраполя, над джерелом чудотворної води стояв храм Святого архістратига Михаїла. Від води цього джерела хворі отримували багато зцілень,- навіть більше, ніж в купальні Силоамській. У цю купальню тільки один раз на рік сходив ангел Господній і збурював воду, тут же завжди перебувала благодать чиноначальника ангелів. Там ставав здоровим тільки той, хто перший входив до купальні після збурення води, а тут – всі, хто приходив з вірою, перші й останні, ставали здоровими. Там були необхідні притвори для перебування хворих, які чекали зцілення, бо деякі насилу тільки через 38 років отримували здоров’я,- тут же в один день, або в одну годину хворий ставав здоровим. Про походження цього джерела розповідають таке.
Коли весь всесвіт був затьмарений язичницьким многобожжям і люди поклонялися творінням, а не Творцеві,- у той час в Ієраполі язичники шанували величезну і страшну єхидну; і вся країна, засліплена бісівською оманою, поклонялися їй. Нечестиві побудували на честь тієї єхидни храм, де і тримали її і, приносячи їй багато різних жертв, годували цю отруйну єхидну, яка шкодила багатьом. Єдиний істинний Бог, бажаючи просвітити світ світлом Свого пізнання і наставити людей, введених в оману, на істинну путь, послав у всі землі святих Своїх учеників та апостолів проповідувати Євангеліє всім людям. Двоє з апостолів – святий Іоанн Богослов і святий Филип,- прийшовши в один Ефес, а інші – в Ієраполь, трудилися там у благовісту ванні Христовому. У цей час в Ефесі знаходився дивний храм та ідол відомої язичницької богині Артеміди. Озброївшись духовним мечем – Словом Божим,- на служителів цієї богині і тих, хто поклонявся їй, святий Іоанн Богослов переміг їх: силою імені Христового він зруйнував храм і перетворив на порох ідола, і, таким чином, привів все місто до святої віри. Після зруйнування ідола Артеміди святий Іоанн Богослов пішов з Ефеса до Ієраполя допомогти святому апостолові Филипу; там же перебували у той час святий апостол Варфоломій і сестра Филипа- Маріамія.
Разом з ними святий Іоанн Богослов і послужив справі спасіння людей. Спочатку вони озброїлися проти єхидни, якій нерозумні люди приносили жертви, шануючи це творіння як бога. Своїми молитвами вони вбили цю єхидну, а тих, хто поклонявся їй, навернули до Єдиного істинного Бога, Який сотворив небо і землю. Ставши на місці, яке називалося Херотопа, вони прорекли, що на ньому засяє благодать Божа, що це місце відвідуватиме Воєвода небесних сил – святий архістратиг Михаїл – і що тут будуть звершуватися чудеса. Усе це невдовзі і збулось. Коли святий Іоанн Богослов пішов проповідувати Євангеліє в інші міста, а святий апостол Филип постраждав від нечестивих, Варфоломій же і Маріамія також розійшлися по інших країнах- тоді на цьому місці, за пророцтвом святого апостола, зявилася чудотворна вода. Так здійснилися слова Писання: «Проб’ються води у пустелі, і у степу – потоки. І перетвориться примара вод в озеро і спрагла земля – на джерела вод…буде місцем для тростини і очерету. І буде там велика дорога, і путь по ній назветься шляхом святим» (Іс. 35, 6-8). До цього джерела почали приходити не тільки віруючі, але й невіруючі, бо чудеса, що звершувалися там, як гучноголоса сурма, закликали сюди всіх; і кожен, хто пив і вмивався з цього джерела, зцілявся від своїх недуг, і чимало, отримавши здоров’я, христилось в ім’я Святої Тройці.
У цей час у Лаодикії жив один еллін, у якого єдина дочка була німа від народження. Батько її дуже сумував через це і докладав багато зусиль для її зцілення, але нічого не досягнувши в цьому, дуже засумував. Однієї ночі, заснувши на своєму ліжку, він побачив у вигляді ангела Божого, який сяяв, мов сонце, це видіння було дано йому не тому, що він був цього достойний, але щоб через нього він прийшов до пізнання істини і привів з собою інших до Бога. Побачивши ангела, він злякався, але в той же час почув від нього такі слова: «Якщо хочеш, щоб розрішився язик у твоєї дочки, то приведи її до мого джерела, що знаходится в Херотопі, поблизу Ієраполя, напій її водою з цього джерела і тоді побачиш славу Божу».
Прокинувшись, чоловік цей дивувався з побаченого і, повіривши сказаним йому совам, відразу ж узяв дочку і поспішив до чудотворної води. Там було безліч людей, які черпали цю воду, хрестилися в ній і отримували зцілення від хвороб. Він запитав їх:
- Кого прикликаєте ви, умиваючись цією водою?
Ті відповіли йому:
- Ми прикликаємо ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, прикликаємо на допомогу і святого архістратига Михаїла.
Тоді той чоловік, звівши очі до неба і піднявши руки сказав:
- Отче, і Сине, Святий Душе,- Боже християнський – помилуй нас! Святий Михаїле, слуго Божий, допоможи і зціли дочку мою!
При цьому він почерпнув води з джерела і влив її з вірою у вуста дочки; тієї ж миті зв’язаний німотою язик її розрішився на славослів’я Боже, і вона ясно промовила:
- Боже християнський, помилуй мене! Святий Михаїле, допоможи мені!
Усі ті, хто був там дивувався силі Божій і, прославляючи Святу Тройцю, величали святого архістратига Михаїла. Еллін же той, бачачи, що дочка його зцілилася, надзвичайно зрадів і охрестився разом із своєю дочкою і всіма домашніми своїми, що прийшли з ним.
На знак своєї подяки він побудував над чудотворним джерелом прекрасну церкву в ім’я святого архістратига Михаїла, Воєводи небесних сил. Благоліпно прикрасивши цю церкву і немало помолившись у ній, еллін повернувся до свого дому.
За все це прославимо Отця, Сина і Святого Духа і звеличимо навіки святого архістратига Михаїла.