Святі священномученики постраждали за Христа в 302 році в час гонінь на християн від імператорів Діоклітіана і Максіміана. Святий єпископ Анфім правив Нікомидійською церквою в тяжкий час гонінь. Переслідування християн особливо посилилось після пожежі, яка сталася в нікомидійському царському дворі, оскільки вину за цей нещасний випадок поклали на християн, звинувативши їх у підпалі. В одній тільки Нікомидії в день Різдва Христового було спалено в храмі до 20-ти тисяч християн. Тоді багато християн явили собою образ твердого визнання віри і без трепету прийняли муки за Христа. Так, святому диякону Феофілу були обрізані вуха, а потім він був побитий камінням, святий Дорофей був усічений мечем, святий Мардоній – спалений.

Єпископ Анфім у цей час переховувався недалеко від Нікомидії. Він розсилав звідси повідомлення, укріпляв у своїй пастві твердість віри і закликав християн не боятися мук.

Один з його листів, якого він послав з дияконом Феофілом, був перехоплений і представлений Максиміану. Від диякона Феофіла вимагали відкрити місцеперебування єпископа, однак Феофіл навідріз відмовився зрадити святого Анфіма. Тоді його піддали тортурам і умертвили.

Дізнавшись, нарешті, де переховується святий Анфім, Максиміан послав за ним  солдат, які дорогою зустріли самого Анфіма. На їхнє запитання, чи може він вказати їм, де переховується єпископ, невпізнаний святий Анфім відповів ствердно і, привівши  у своє помешкання, проявив до них щиру гостинність. Після цього він відкрив здивованим воїнам, шо він і є цей, за ким вони прийшли. Вражені його самовідданістю, солдати порадили йому сховатися. Проте святий Анфім не погодився. Побачивши прояв істинно-християнської мужності, усі солдати просили святого звершити над ними Хрещення.

Святий єпископ Анфім був підданий тортурам, і, на кінець, з радістю схилив голову під меч. Тіло його було таємно поховане християнами.