Артемій був родом з Єгипту, відбував військову службу при великому царі Константині і при Константі, його сині, а при Юліяні Відступнику постраждав за Христа.
Констант почувши від одного єпископа , що в Ахаї поховано тіла апостолів Андрія та Луки, покликав достохвального Артемія і послав його взяти святі мощі та перенести в Царгород. Пішов Артемій за повелінням царя, приніс із великою честю мощі святих у царське місто. За це цар поставив його начальствувати над Єгиптом. Жив Артемій богоугодно, володіючи єгипетськими краями і розширюючи честь та славу імені Христового, скинувши та побивши численних ідолів.
Та при наступному царі Юліані Відступнику гоніння на християн відновилося з новою силою. Артемій бачивши багато невинних смертей не витримав і виступив проти царя з словами ’’Не зваблюйся , царю , і не віддавайся бісам, гонячи богохранимий рід християнський, знай бо, що Христова міцність та сила непереможна й нездоланна “.
Юліан, це почувши, запалав, як вогонь, ярістю. І Артемія одразу схопили зброєносці і віддали святого у руки катів, які зв’язавши , били воловими жилами по хребті і по череві стільки, що змінилося біля нього чотири по двоє, і можна було бачити його дивне і нелюдське терпіння, бо ніби нечутливий став: не випустив голосу, ані застогнав, не рухнувся й тілом, ані іншого чогось не виказав такого, як буває, коли люди приймають рани. Земля кров’ю його напоїлася, але він залишався незмінним , що здивувало всіх як і самого Юліана. Відтак повелів перестати бити і відвести його до темниці, і поведений був святий Артемій із святими мучениками Євгенієм та Макарієм. У темниці продовж усієї ночі вони перебували в молитві.
Коли ж настав ранок, злочинець повелів знову мученикам стати на судище і, ні про що не запитуючи, розлучив їх: Артемія при собі залишив, Євгенія ж і Макарія в ув’язнення послав до Осиму Аравійського — згубна ця країна , віють на неї отруйні вітри, і ніхто з тих, що відбувають туди, не можуть пробути й одного літа, впадають відтак у люту хворобу та й умирають. Туди-бо Євгенія та Макарія було відіслано і по певному часі блаженну кончину дістали, святий же Артемій більші перетерпів страждання. І по кількох днях страшних мук , з молитвою на устах , святий Артемій спочив.