25 лютого у Львівській православній богословській академії УПЦ КП з благословення Високопреосвященнішого Димитрія митрополита Львівського і Сокальського пройшов літературний вечір, присвячений 150-літтю з дня смерті Т.Г.Шевченка та 140-літтю з дня народженя Лесі Українки.
На початку Своєї спасенної проповіді до народу Ісус Христос у двох притчах про сівача та пшеницю й кукіль прирівнює Свою працю до праці на ниві: „ Сівач доброго насіння – це Син Людський” ( Мф. 13, 37 ).
До кожної з важливих подій церковного річного кола Церква готує віруючих особливими передуючими подіями і це є характерна риса Православної Літургійної традиції, “тому що у Церкви глибоке психологічне прозріння людської природи” . Напередодні Великого посту такими подіями, тобто підготовчими тижнями, Церква звертає свою увагу на його важливість, пояснює значення Великого посту і закликає до роздумів про його дієвість.
Коли ми читаємо Святе Письмо, то неодноразово зустрічаємо там, що земля на котрій ми живемо називається долиною сліз, горя і терпінь. І справедливо! Бо де б людина не стала, скрізь на неї чекають біль, тривога, горе, а вкінці найстрашніше — смерть. Це біль понад всілякі болі Це є терпіння і мука найтяжча, бо з приходом смерті людина переступає поріг вічності А якою ж та вічність буде? Ми знаємо зі слів Святого Письма, що «смерть грішника люта», бо на нього чекають відкриті челюсті вогненного пекла.
«Блаженні вигнані за правду, бо їхнє є Царство Небесне».
Ці слова Нагірної проповіді Спасителя, які ми чули на початку літургії, як найкраще характеризують подвиг згадуваного сьогодні угодника Божого – святителя Іоанна Златоуста. Його пам’ять святкується Святою Церквою кілька разів на рік: сьогодні – 9 лютого – у день перенесення мощів, 27 вересня у день смерті, але задля величі свята Воздвиження Хреста Господнього Свята Церква переносить день пам’яті святого на 26 листопада.
Читати повністю
У курії львівського кафедрального Собору св.Юрія (УГКЦ) 31 січня 2011 року відбулась презентація книги Ігоря Скочиляса: «Галицька (Львівська) єпархія ХІІ – ХVІІІст.», у якій прийняли участь: правлячий єпископ Львівської єпархії УГКЦ Преосвященний архієпископ Ігор (Возьняк), вікарій правлячого єпископа УГКЦ Преосвященний єпископ Венедикт (Алексійчук), представники місцевої влади, різних конфесій та багато інших гостей, які цікавляться історією Львівської єпархієї.
Назва “Царські Часи” походить від звичаю Візантійських імператорів бути присутніми на них. Вони являють собою поєднання усіх чотирьох Часів в одну службу з приєднанням до них і чину Зображальних. Таким чином вони замінюють собою в Навечір’я Літургію, яка, хоч і звершується тоді, але ввечері у поєднанні з Вечірнею і тому відноситься до наступного дня.
Свято Різдва Христового — величне таїнство, яке займає центральне місце у працях великих мислителів світу. Після гріхопадіння прародичів і осудження їх в поті лиця обробляти землю (Бут.3:23), милосердний Бог уже в раю обіцяє Спасителя: “Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту” (Бут.3:15).
Його Високопреосвященству,
Високопреосвященнішому ДИМИТРІЮ,
Митрополиту Львівському і Сокальському
ВАШЕ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВО!
ХРИСТОС НАРОДИВСЯ!
Читати повністю