Проповідь на 17-ту неділю після П’ятдесятниці
жовтня 7, 2011  |  Автор: Назар Лозинський  |  Проповіді

IMG 1589 Проповідь на 17 ту неділю після ПятдесятниціХто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе і візьме хрест свій та за Мною йде (Мк. 8, 34). Зовсім недавно, два дні тому, свята Церква урочисто святкувала подію Воздвиження Хреста Господнього. Всі наші почуття, духовні переживання в день празника були звернені до Животворчого древа Хреста. І в цей недільний день Церква Христова знову подає нашій увазі слово про хрест, але не голгофський, а про життєвий хрест, який покладає Промисл Божий на кожну людину, що живе у світі. «Вам дано ради Христа не тільки вірувати, але й страждати за Нього»,– говорить апостол Павло в посланні до Філіпійців (1, 29). Ця можливість бути співучасниками страждань Христових є вищий дар Божественної любові.

Євангельське читання цієї неділі, розкриваючи таємничий зв’язок життя християн з Хрестом Господнім, пока¬зує, як цей духовний благодатний зв’я¬зок переходить у щоденне життєве хрестоношення та прямування за Хри¬стом. «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе і візьме хрест свій та за Мною йде» (Мк. 8, 34). У євангель¬ських словах Господь наперед показав на всі часи для Своїх послідовників єдино вірну правдиву путь. Як Сам Він через страждання і Хрест виконав діло нашого спасения і ввійшов у славу Свою, так і всім «нам залишив приклад, щоб ми йшли по слідам Його» (1 Пет. 2, 21).

Який же це приклад або шлях хре¬стоношення, що ним повинен йти християнин? «Нехай зречеться себе», – перше, чого хоче Господь від Своїх по¬слідовників. Христос Спаситель явив світові найвищий приклад самозречен¬ня. «Не шукаю волі Моєї, але волі Отця, Котрий послав Мене» (Ін. 5, 30). «Отче Мій, не Моя, а Твоя нехай буде воля, не як Я хочу, а як Ти» (Мф. 26, 39), – так молився Господь у Гефсиманії до кривавого поту. Будучи правди¬вою людиною, Ісус Христос цілком зрікся Своєї людської волі, щоб ста¬лася над Ним вища, спасенна воля Бога Отця.

Без відмови від своєї обмеженої, слабої, гріховної волі, людина не може творити вищу, добру волю Божу. Христос Спаситель чекає від Своїх послідовників, щоб вони не на словах, а на ділі в своєму житті творили волю Божу.

Зректися себе в духовно-моральному розумінні означає позбутися в собі вітхої людини з її пристрастями й похотьми, угамувати в собі тваринні інстинкти, піднестися до належної висоти нової людини. Тоді Господь закликає до нового простування за Ним: «Нехай візьме хрест свій». Найтяжчий, найстрашніший Хрест, на якому були спокутувані гріхи світу, підніс Сам Хри¬стос. Від Своїх послідовників Він чекає тільки, щоб несли вони свій малий, осо¬бистий життєвий хрест. Узяти свій хрест – означає виявляти повну готовність стрінути й витерпіти всі житейські випробування, знегоди, особисті невдачі з подякою, без нарікань і розпачу, а з твердою вірою в Промисл Божий.

«І за Мною йде», – говорить Господь Ісус Христос на закінчення слова про подвиг хрестоношення. Не всі обтяжені житейським хрестом прямують за Хри¬стом. Та й серед християн можна зу¬стріти таких людей, які вважають, що досить однієї віри, щоб бути визволе¬ним від усіх скорбот і знегод дочасного життя. Адже Бог милосердний і всемогутній. Але Бог від першої людини, праотця Адама, веде людство хресним шляхом.

Три хрести, поставлені на Голгофі – це символи життєвих шляхів. Ставати на будь-який з них у нашій волі. Хрест Христа – подвиг жертовної любові. Підняти й нести його можуть лише праведні в житті, хто не вчинив ніяко¬го зла сам, страждає через любов до Бога і людей, зазнає неправедних пе¬реслідувань і зневаги, наклепів від світу і диявола.

Хрест розсудливого розбійника – це хрест покаяння. Його несуть грішники, котрі каються, ним спасаються ті, хто в ледарстві, почуттєвих насолодах прожив кращі дні свого життя, але Бог, Котрий хоче, щоб усі спаслися і до розуміння істини прийшли, покликав їх хрестом недугів і скорбот до спасіння.

Щасливий, хто полюбив свій життєвий хрест, хто упокорився під його спасенним тягарем, хто побачив через нього безодню любові й милосердя Божого.

Він знає, що поряд з ним Христос, Котрий бачить подвиг і готовий полегшити гіркоту хресного шляху.

Необхідно, браття і сестри, згадати і про найтяжчий, безблагодатний хрест запеклості й розпачу, хрест огиди і безумства. З нього жорстокий розбійник не міг побачити поряд страдаючого Бога, готового спасти і помилувати. То доля людей, які ніколи не знали розкаяння у злі, затятих у беззаконні й неправді.

Євангельське читання сьогодні, дорогі браття і сестри, переконливо закликає всіх християн бути гідними й вірними послідовниками Господа нашого Ісуса Христа через наслідування Його у своєму житті. Поза цим спасен¬ним хрестоношенням не можна спасти свою душу, бо «яка користь людині, коли вона придбає увесь світ, а душу свою занапастить» (Мк. 8, 36), – попереджує нас Христос Бог. Підемо ж цим вірним спасенним шляхом, відкритим й освяченим Самим Господом Ісусом Христом, щоб з Ним увійти в життя вічне. Амінь.

митрополит Андрій (Горак)

Стиль : vfxdude | © 2010-2012 З благословення Високопреосвященнішого митрополита Димитрія Догори ↑