Проповідь на неділю святих отців
грудня 30, 2011  |  Автор: Назар Лозинський  |  Проповіді, Роздуми

nb54990 Проповідь на неділю святих отців“Никтоже благ, токмо Єдин Бог”

 Дорогі браття і сестри у Христі, коли ми читаємо уважно Біблію Старого Завіту і Святі Євангелія Нового Завіту, ми бачимо і переконуємося про безграничну доброту Божу для людини.

В першій мірі Бог у всемогутності Своїй сотворив небо і землю і людей. В доброті Своїй віддав всю красоту і багатство землі в користування людям, а вічність неба віддав безсмертній людській душі.

Навіть тоді, коли прародичі в раю согрішили непослухом Богові своєму Творцеві, так і тоді Бог караючи за первородний гріх, помилував, бо обіцяв послати Свого Єдинородного Сина, як Спасителя для людських душ.

Помилував Бог у милосердю Своєму праведну родину Ноя, яка врятувалася від потопу.

З горючих сірчаним вогнем міст Содоми і Гомори вийшов побожний Лот з сім’єю своєю. Пророку Даниїлу, якого вкинено в яму поміж левів, Бог послав ангела, який зберіг життя пророка. Молоденького Йосифа продали брати єгипетським купцям, а Бог в доброті Своїй винагородив його за побожність і чесність, так що Йосиф став намісником у єгипетського фараона-царя.

За гріхи гордості покарав Господь Ізраїльський народ Вавилонською неволею, а також єгипетською неволею, але за їх терпіння і покаяння помилував, бо дав їм великого мужа-проповідника Мойсея, який вивів їх з неволі та повернув до обіцяної землі.

Дуже багато прикладів з Біблії Старого Завіту можна пригадати про милосердя Боже до людей. Але найбільша доброта Бога Отця до людей, а навіть любов до людей – це послання Єдинородного Сина Божого Ісуса Христа на землю для врятування, для спасіння людських душ і вічності.

Дорогі браття і сестри, чому наш Творець Бог Отець послав Свого Сина Ісуса Христа на землю? «Вірен Бог в словесіх Своїх» обіцяв прародичам Адамові і Єві, проганяючи за гріх з раю, що прийде час і пошле людству Спасителя і сповнив Бог обітницю Свою. Сотворив Бог людину з безсмертною душею, на образ і подобу Свою, то і полюбив Своє творіння, тобто людей. Євангелист Іоанн пише: «Так Бог полюбив людство (мір), що послав Своєго Сина Єдинородного, щоби кожний віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне”.

Цю обітницю і Свою любов, Бог пригадує в Старім Завіті устами Авраама і других патріархів, пригадує словами пророків, так що ізраїльський народ був свідомий і очікував приходу обіцяного Месії-Спасителя. Ця хвилина прийшла, це є Рождество Ісуса Христа в Вифлеємі.

Дорогенькі мої, сьогодні неділя перед Різдвом Христовим, тож ми всі приготуймо свою свідомість, свою душу і своє серце на достойне прийняття Вифлеємського Спасителя нашого. В стариннім місті Вифлеємі, в яслах на сіні, поміж бидляти, спочив Владика Цар світу. Син Божий Ісус Христос, став чоловіком не залишаючи святого Божества, тому і називаємо Його Богочоловіком.

Народився від Пречистої Діви Марії, Ізбранниці Божої. Збулися всі пророцтва старозавітні. Ясна зірка вказала місце перебування Дитяти-Ісуса. На полях залишили пастирі своїх овець і поспішили з поклоном, а з далекого Сходу прийшли мудреці з щедрими дарами. Всі разом з Богоматір’ю Марією і опікуном Йосифом серцем і душею огрівали небесне Дитя на землі, що з неба зійшло на землю, щоб і людину підняти із землі на небо.

Ця радісна-свята подія зближається до нас, дорогі мої, то є Різдво Господа Нашого Ісуса Христа. Зустрічаймо його вірою нашої душі, надією розуму і любов’ю нашого серця. Задля нашого спасіння Ісус Христос Божий Син прийшов на землю, тож ми всі у родинній згоді і любові прославляймо його «вселенная веселися, Бог от Діви днесь родися». Амінь.

Митрополит Миколай (Юрик)

Стиль : vfxdude | © 2010-2012 З благословення Високопреосвященнішого митрополита Димитрія Догори ↑