4 жовтня Львівська православна богословська академія на чолі з ректором митр. прот. Ярославом Ощудляком взяла участь у святкуванні тезоіменитства Високопреосвященнішого Димитрія митрополита Львівського і Сокальського. Напередодні, 3 жовтня, отець-ректор, деякі викладачі та студенти молились у Свято-Покровському кафедральному соборі за Всенічною, після якої ректор ЛПБА від імені професорсько-викладацького складу вручив Владиці Митрополиту пам”ятний подарунок.
4 жовтня Львівська Духовна Школа також молилась у кафедральному соборі, розділяючи зі своїм Архипастирем радість свята. Після молебня ректор ЛПБА прот. Я.Ощудляк звернувся до Високопреосвященнішого владики Димитрія з привітальним адресом:
ПРИВІТАЛЬНИЙ АДРЕС
в день тезоіменитства
Його Високопреосвященству,
Високопреосвященнішому ДИМИТРІЮ,
Митрополиту Львівському і Сокальському
ВАШЕ ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕНСТВО!
ДОРОГИЙ ВЛАДИКО-МИТРОПОЛИТЕ!
Сьогодні ми зібрались під склепінням цього величного Свято-Покровського кафедрального собору для спільної євхаристійної молитви. Раніше для кожного із нас цей день нічим не вирізнявся із буднів життя. Але особливим цей день був для Вас – днем посиленої молитви до свого небесного покровителя – святителя Димитрія Ростовського. І тепер цей день став особливим для нас – Вашої словесної пастви, яка щиро розділяє радість тезоіменитства свого Архіпастиря, особливим він став ще й тому, що цього року Ви святкуєте свій Ювілей – 40-ліття від дня народження.
Премудрий цар Соломон повчає нас: “Путь праведних – як світило променисте, яке більше і більше світлішає до повного дня” (Притч.4:18). Більше року назад, Ви почали свій путь на славній Львівській православній кафедрі і з цього часу Ваше святительське світло все більше і більше освітлює шлях для кожного із вірних не тільки у древньому Львові, але по всій Україні-Русі та навіть за її межами. Весь цей час Ви не перестаєте невтомно трудитись, покладаючи свої сили та здоров’я на вівтар Божий. “Багато трудів призначено кожній людині, і важке ярмо на синах Адама” (Сир.40:1),— каже старозавітний мудрець. І на Ваших плечах лежить важкий тягар – архіпастирський омофор – символ батьківської турботи, учительського слова, архієрейської благодаті. На перший погляд може видаватись, що цей омофор приносить честь, славу, владу… Але насправді це непосильний труд, гаряча молитва, самовіддане служіння Всемогутньому Богові, Православній Церкві та Українському Народові.
Ви, Високопреосвященніший Владико, носите ім’я одного із найбільших українських святих – Димитрія (Туптала), митрополита Ростовського. Він був архіпастирем у дуже складний час, переніс багато випробувань, страждав від важкої хвороби, але до останнього працював, ніс свій святительський омофор і не впав під тягарями долі. Ваше життя, дорогий Владико, схоже із життям цього великого святителя. Як і він, Ви постійно трудитесь для своєї пастви, Ви невпинно займаєтесь богословськими та історичними дослідженнями, пишете наукові праці. Як і митрополит Ростовський, Ви піклуєтесь про Львівську православну богословську академію, цікавитесь її життям, дбаєте про рівень викладачів та знання студентів. Як і святитель Димитрій, Ви любите чинне богослужіння та милозвучний спів. Ваші проповіді заворожують слухачів, заставляють їх замислитись над своєю поведінкою, над своєю діяльність, над своїм життям. Так заставляли людей задуматись слова святителя Димитрія Ростовського.
Тому у цей святковий день ми бажаємо Вашому Високопреосвященству, наслідуючи свого небесного покровителя, зростати від сили в силу. Впевнено триматись за Боже орало на ниві архіпастирського служіння і досягати усіх поставлених цілей. Ми, розуміємо, що, як каже Святе Письмо, “багато задумів у серці людини, але відбувається тільки визначене Господом” (Притч.19:21), тому сьогодні у щирій молитві звертаємось до Пастиреначальника Господа Ісуса Христа, щоб Він благословляв усі Ваші благі починання, щоб Вас оточували щирі друзі, а ворогів “покривало безчестя і сором” (Пс.108:29), щоб на життєвій дорозі Вам “нічого не бракувало“, а Божа милість ішла слідом за Вами по всі дні життя Вашого (Пс.22:1,6).
Отож усі ми – викладачі, студенти та працівники Львівської православної богословської академії – єдиним серцем і єдиними устами молимо Всемилостивого Бога, щоб Ви були у мирі бережені, здорові, довговічні і ще багато років навчали слів Христової істини.
Εἰς πολλὰ ἔτη, Δέσποτα !
За Всенічною та Літургією співав хор ЛПБА під керівництвом заслуженого діяча мистецтв Василя Чучмана.