«Якщо прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний…»
лютого 25, 2012  |  Автор: свящ. Михаїл Сивак  |  Проповіді  |  Проректор

04 150x150 «Якщо прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний…»

В сьогоднішньому Євангельському читанні ми чули такі слова: «Якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний, а коли не будете прощати людям провини їхні, то і Отець Небесний не простить Вам».

Зрозуміти зміст цих слів нам допомагає одна історія, яка трапилась у Києво- Печерській Лаврі. Жили колись у Лаврі два монахи, два брати у Христі. Одного звали Тит, а другого – Єваргій. Обєднувала цих братів велика, нелицемірна любов: вони піклувалися один про одного, завжди допомагали один одному.

Та ось ворог людський – диявол посіяв у їхніх серцях гнів. І через якусь суперечку два брати дуже посварилися та зненавиділи один одного до такої міри, що коли один ішов по вулиці, то другий, бачачи його, зразу переходив на протилежну сторону. І в такому роздратованому стані вони навіть наважувалися приступати до Святого Причастя. Братія монастиря багато разів просила братів примиритися, та вони навіть не хотіли цього слухати.

Промислом Божим трапилося так, що один з братів – Тит – тяжко захворів і то так сильно, що вже думав, що не залишиться живим. Лежачи на постелі в тяжких муках, він гірко заплакав про своє безумство про той гнів, що мав він до свого брата. Тому забажав Тит, щоб монахи привели до нього брата Єваргія. Коли монахи його привели, то Тит зі слізьми на очах почав говорити: «Прости мене, брати, ради Бога, за те, що я тебе образив». Але той не хотів слухати. Тоді Тит ще дужче почав плакати і благати, просячи прощення, але Єваргій сказав: «Я тобі не прощу ні в цьому віці, ні в майбутньому». І тільки – но він промовив ці слова – як раптом упав мертвим. А Тит, що був недужим – підвівся і став абсолютно здоровим.

Вся братія дуже перелякалася такій раптовій кончині одного і одужанню іншого, і зі страхом почали розпитувати Тита, що ж це діється? І Тит почав розповідати: «Коли лежав я хворий, то побачив видіння, як ангели Божі схилилися наді мною тяжко сумували, бачачи моє гнівливе серце, а лукаві біси – раділи і танцювали, що ще одну душу зможуть погубити. І тоді я зрозумів, що негайно слід примиритися з братом Єваргієм.

Коли ж брат мій прийшов і відмовився пробачити, то побачив я видіння, як один з ангелів полум’яним списом вдарив непокірного Єваргія – і той упав мертвий, а мені ангел простягнув руку – і я одужав.

Бачите, яке велике значення має прощення. Ось так, дорогі браття і сестри і у нашому повсякденному житті дуже часто буває, що вільно чи не вільно ми на когось ображаємось, гніваємося, і більше того, ще й шукаємо собі виправдання, начебто наша образа є справедливою, але насправді будь-який гнів чи невдоволення веде нашу душу до загибелі.

Саме тому Церква і встановила особливий день, щоб ще раз нагадати нам про цю істину – це остання неділя перед великим постом, яка називається Прощенною.

Саме сьогодні ми повинні з особливою увагою заглянути в свою душу і згадати кого ми образили, чи на кого тримаємо образу, і негайно з цією людиною помиритися, попросити прощення за всі провини у рідних, близьких, друзів, а якщо хто далеко – то необхідно зателефонувати і попросити вибачення. Але це зробити дуже тяжко, оскільки зразу починає заважати гордість. Та ми повинні «переступити» через себе, подолати гординю і щиро вибачитися, пам’ятаючи слова преподобного Єфрема Сиріна: «Якщо ми не помиримося з братом своїм, то піст наш марний і молитва марна».

Священик Михаїл Сивак

 

 


Стиль : vfxdude | © 2010-2012 З благословення Високопреосвященнішого митрополита Димитрія Догори ↑