Господь, Який перебуває на небесах, благозволивши явитися на землі і пожити з людьми, спочатку приготував на ній місце оселення слави Своєї – Пречисту Свою Матір: бо за звичаєм царів, коли вони хочуть прийти в якесь місто,- приготовляли в ньому для свого перебування палац. І як палаци земних царів будуються вправними майстрами з дорого цінніших матеріалів, на підвищеному місці, прекрасніше і ширше за всі інші житла людські, так мав бути побудований і палац слави Царя Небесного. У Старому Завіті, коли Бог захотів жити в Єрусалимі, Соломон побудував Йому храм через майстерного будівничого Хірама, який тонко відчував мистецтво. Побудував же Соломон храм із дорогоцінних матеріалів, з чудового каменя (3 Цар. 5. 17-18), із запашних дерев: кедра і кипариса (2 Цар. 6, 9-10), що привозилися з Лівану, і з чистого золота, на найбільш підвищеному місці, на горі Моріа. Храм був прекрасний ще й тим, що на його стінах були зображенні херувими, різні дерева і плоди (3 Цар. 6, 18-35; 7. 18-22; 7, 29-42). Храм був настільки великий, що в ньому вільно міг вміститися весь народ Ізраїльський,- і зійшла на нього слава Господня у вогні і хмарі (3 Цар. 8, 10-11).
Однак цей храм замалий, щоб вмістити в собі Невмістимого Бога. Соломон створив Йому храм, але Вишній не в рукотворних храмах живе. «Який храм збудуєте Мені,- говорить Господь,- або яке місце для спокою Мого » (Діян. 7, 49). І ось Бог благозволив, щоб на початку новозавітної благодаті був створений нерукотворний храм,- Пречиста, Преблагословенна Діва Марія. Яким же будівничим був створений той храм? Воістину- наймудрішим, самою Премудрістю Божою, як говорить писання: «Премудрість збудувала собі дім» (Притч. 9, 1), а все, створено Премудрістю Божою,- чудове і досконале. А оскільки Премудрість Божа сотворила одухотворену палату Слова,- оскільки був створений досконалий храм для досконалого Бога, пресвітла пресвітла палата для пресвітлого Царя, пречистий і не осквернений чертог для непорочного Агнця. Цьому- вірний свідок на небі, який говорить до Неї: «Уся ти прекрасна, люба моя, і плями немає на тобі» (Пісн. 4, 7).
І як у храмі Соломона камяні і деревяні будівлі набували особливої цінності від чистого золота, яким були позолочені; так у Різдві Пресвятої Богородиці благородство царського та архієрейського походження ще більше заслужило пошани від цнотливості святих Її батьків, яка дорожча, ніж золото і срібло; вона дорожча за коштовні камені, «і ніщо з бажаного тобою не зрівняється з нею» (Притч. 3, 14-15). Бо Пресвята Діва народилась від цнотливих батьків, а це вище за всяке благородство.
На якому ж місці була влаштована ця одухотворена палата? Воістину,- на щонайвищому, бо Церква дає про Неї таке свідоцтво: «Істинно вище всіх Ти- Діво Чиста»; але вище-не місцем, а чеснотами і висотою Божих дарувань. Місцем народження Преблагословенної Діви було невелике місто Назарет у землі Галілейській. Таку приготував собі палату на землі Цар Небесний,- палату, прекрасну душею і тілом, як наречену, прикрашену для чоловіка свого (Одкр. 21, 2),- притому палату простору: утробу Її просторішою за небеса зробив- і вмістився в Неї невмістимий Христос Бог.
Палати царські зазвичай будуються широкими, так щоб вони могли вмістити не тільки царя, але і безліч майбутніх слуг, і людей, які приходять до нього звідусіль. Широка оселя Слова, Пречиста Діва, ростора не тільки для Бога – Слова, як Царя, але і для нас, рабів, що звертаються до Бога, Який оселився в Ній: Бога вміщає в утробі, нас же в Своєму благоутробії. Обраний сосуд Божий, святий апостол Павло, спонукуваний любовю , говорив до своїх улюблених чад: «Серце наше розширене. Вам не тісно в нас» (2 Кор. 6, 11-12). Але в кого зі святих може знайтися таке просторе дивне благоутробіє, як Маріїне в Бозі благоутробіє? Тут вміщається і цнотливий, і грішному тут не тісно. Той, хто кається, має в Ній своє місце; і для тих, хто зневірився, і для тих, хто не кається, Вона є незабороненим пристановищем, подібно до того, як Ноїв ковчег служив притулком не тільки для чистих, але й нечистих тварин. У благо утробі Її вміщаються всі скорботні, ображені, прагнучі, мандруючі, схвильовані, хворі,- бо не може не бути милосердною та утроба, яка охочого увійти до них впускає, але затримує, зясовуючи, звідки і навіщо йде. А одухотворенна палата Христова, хоч і оточена херувимами і серафимами, незліченними чинами ангелів і всіх святих, але однак, у дверях Її благо утробного милосердя ніхто не перешкоджає увійти, якби хтось цього побажав: ні варта не відштовхує, ні воїни не відганяють і не зясовують, навіщо йдуть, але кожний входить у них безперешкодно з благанням і приймає дар за благо потрібним проханням.
Отже, будемо звертатися до милосердя Народженої від неплідної утроби з таким вітанням: Радуйся, все непорочна палато Царя всіх! Радуйся, оселе Бога і Слова, якому з Отцем і Святим Духом, і Тобі, Дочці Отця, Матері Сина, нареченій Святого Духа, нехай буде від нас, смертних, честь і слава навіки. Амінь.
Підготував Іван Чемерис