“За вченням святителя Іоана Золотоустого, як нестримність у їжі буває причиною і джерелом численних бід для роду людського, так і піст зневажання плотських насолод завжди були причиною невимовних благ. Бог, створивши спочатку людину і знаючи, що ці ліки дуже потрібні їй для духовного спасіння, відразу ж і на самому початку дав першоствореному таку заповідь:”Від усякого дерева в саду ти будеш їсти, а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього”(Бут.2,16-17).

Слова: це їж, а цього не їж, були вже прообразом посту. Але людина замість того, щоб виконати заповідь, порушила її, – і за те була засуджена на смерть. Піст заспокоює тіло і стримує бурхливі пристрасті; навпаки, – душу просвітлює, окрилює, надає їй здатність підніматися вгору і думати про те високе, що вище насолод і радощів повсякденного буття. Як легкі судна скоріше перепливають моря, а обтяжені чималим вантажем тонуть, так і піст робить розум наш легшим, сприяє йому швидше перепливти море цього хвилинного життя, прагнути до неба і явищ небесних, не упадати за сущим, але вважати його не тривкішим тіні і сонних видінь.”1

Ніл Синайський говорить: ”Початок плодючості – цвіт, а початок діяльного життя – поміркованість. Молитва того, що постить – як орлине пташеня, яке ширяє у височині, а молитва того хто пригостився, спадає додолу, обтяжена пересиченням. Розум того, що постить – світла зірка на чистому небі, а розум того, хто пригостився, похмурий, як небо у безмісячну ніч.”2

Преподобний Іоан Колов говорив: ” Коли цар збирається взяти вороже місто, він перш за все присікає підвезення в нього їстівних запасів. Тоді громадяни, будучи утиснуті голодом, підкоряються цареві. Теж буває і з плотськими похотями: якщо людина проводитиме життя в пості і голоді, то безладні бажання знеможуть.”3

“Піст, за вченням святителя Василія Великого, народжує пророків, зміцнює сильних; піст умудряє законодавців. Піст – добра сторожа душі, надійний співжитель тіла, зброя людей мужніх, училище подвижників. Він відганяє спокуси, нагороджує тих, хто живе благочестиво; він співслужитель тверезості, вихователь цнотливості… Піст спрямовує молитву до неба, стаючи для неї мов би крилами. Піст – прикрашення домів, матір здоров’я, вихователь молодості, прикраса старців, добрий супутник мандрівникам, надійний спів житель тих, хто живе разом. Користь посту, повчає святитель Василій Великий , не обтяжується лише стриманням у їжі; тому що правдивий піст є відстороненням від злих діл. Зруйнуй усякий союз неправди. Прости ближньому образи, прости йому провини. Постіться не в сварках і судах. Ти не вживаєш м’яса, але з’їдаєш брата; утримуєшся від вина, але не стримуєш себе від образи. Будемо пеститися постом приємним, благоугодним Богу. Істинний піст – відсторонення зла, стриманість лихослів’ям, неправдою, клятвопорушенням.”4

Єфрем Сирін говорить: ”Краще їсти у Господі, й дякувати Господу ніж не їсти й осуджувати ближнього. Від численних наїдків грубіє розум, а добра стриманість очищує його.”5

”За вченням святого Ісаака Сиріна, як початок будь-якого зла є насолода череву, так святим шляхом до Бога і підмурівком кожного благочинства є піст. Піст є зброєю, яку підготував для нас сам Бог. Хто зневажає Його, той не має рації. Бо ж якщо постував сам Законодавець, тож чи не треба постувати тим, кому дано той закон для виконання? Піст не голод, а певне відсторонення від їжі, не неминуче покарання, а добровільне утримання, не рабська необхідність, а вільне мудрування.”6

Іоан Ліствичник говорить: ” Дивовижно було би, якби хто-небудь, перш ніж зійти в могилу, визволився від спокус з боку черева. Якщо ти обіцяв Христові слідувати вузькою і тісною дорогою, то впокори свою утробу.”7

”Чималий посник, навчає святий Тихон Задонський, – той, хто утримується від блуду, перелюбства і всякої нечистоти; чималий посник – той, хто утримується від гніву, люті, злоби і помсти.

Чималий посник – той, хто наклав на язик свій утримання, не даючи йому можливості марнослів’я, лайки, наклепу, осуду, запопадливості, брехні і всякої злостивості. Чималий посник – той, хто руки свої утримує від крадіжки, поцуплення, грабунку і серце своє від бажання чужих речей. Словом, добрий посник – той, хто далекий від усякого зла.”8

”Чим більше днів посту, тим краще лікування; чим довший час стриманості, тим рясніше придбання спасіння ”9, вчить блаженний Августин .

Святі отці вважали, що їжу, яку мусимо споживати , аби підтримувати життя тіла, потрібно перестати приймати тоді, коли ще хочеться їсти. Адже і апостол Павло говорить:” Догодження тілу не обертайте на пожадливість ”(Рим.13,14). Отже, міру утримання повинен визначити суд совісті кожного.

Таким чином, святі отці не тільки розкривають необхідність і важливість посту, а й з’ясовують ті умови, дотримання яких робить піст спасительним для нас.

Підготував студент ЛПБА Венгрин Микола

1Про піст// Голос Православ’я №5. – К., 2008. – с.1

2 Дідик Василь.Святі отці про піст// Вірую№7. – Львів, 2000. – с.4

3 Сліпецький Микола, свящ. Святі отці про піст// Єпархальний вісник №3 – Дрогобич, 2007 – с.10

4 Святитель Василій Великий про піст// Голос Православ’я №5. – К., 2004. – с.2

5 Дідик Василь.Святі отці про піст// Вірую№7. – Львів, 2000. – с.4

6 Про піст// Голос Православ’я №5. – К., 2008. – с.1

7 Дідик Василь.Святі отці про піст// Вірую№7. – Львів, 2000. – с.4

8 Про піст// Голос Православ’я №5. – К., 2008. – с.1

9 Сліпецький Микола, свящ. Святі отці про піст// Єпархальний вісник №3. – Дрогобич, 2007 – с.10