Ректор ЛПБА митр. прот. Ярослав з благословення митрополита Львівського і Сокальського Димитрія прийняв участь у зборах благочинних єпархії.

Серед питань, що торкались життя та діяльності єпархії окрему увагу Владика приділив Львівській православній богословській академії. Зокрема митрополит Димитрій наголосив на важливості допомоги Академії з боку єпархії.

1 вересня Львівська православна богословська академія, як і інші навчальні заклади України, розпочала новий навчальний рік. Цей, 2010 рік, є ювілейним, двадцятим, для львівської духовної школи. Знаменно, що саме свій двадцятий ювілей Академія розпочала із новим правлячим архіпастирем митрополитом Львівським і Сокальським Димитрієм (Рудюком).

27 серпня о 11.00 год. розпочалось засідання Вченої Ради ЛПБА. Очолив засідання митрополит Львівський і Сокальський Димитрій (Рудюк).

У своєму вступному слові ректор ЛПБА митр. прот. Ярослав Ощудляк закликав усіх присутніх викладачів вшанувати співом “Вічная пам’ять” блаженної пам’яті митрополита Андрія (Горака). 

3 серпня 2010 року у перший робочий день Митрополит Львівській і Сокальський Димитрій (Рудюк) на прохання “Львівської газети” дав розширене інтерв’ю для цього часопису.
Після прийому відвідувачів Владика навідав Львівську православну богословську академію УПЦ КП. Ректор ЛПБА прот. Ярослав Ощудляк, проректор прот. Василій Ховзун, завідувач Канцелярії, викладач ЛПБА Лозинський Н.І. з квітами зустрічали Владику Митрополита при вході в Академію.

Сьогодні на православному пастирсько-просвітницькому форумі піднімалось дуже багато цікавих і важливих питань, але на маргінесі нашої уваги залишилась проблема духовного становлення та психологічного розвитку особистості майбутнього пастиря. Покликання до священства, до пастирства, до служіння Господу виникає в людині абсолютно незалежно від неї самої. Іноді це трепетне почуття зароджується в людському серці ще задовго до завершення її психо-соматичного розвитку, іноді любов до Бога і храму визріває в людині у юнацтві, а іноді (і це ми часто бачимо у житіях святих) благодать Божа кличе людину собі на служіння вже після багатьох років духовних пошуків і поневірянь.