“Душе моя, душе моя, вставай! Чого спиш?“

Такі слова, дорогі браття, ми чули з вами протягом чотирьох днів, перших чотирьох днів Великого посту. І  ці слова є лейтмотивом цих перших днів, коли читається великий покаянний канон преп. Андрія Критського. Це розмова людини зі своєю душею, це розмова кожного з нас зі своєю совістю: “Душе моя, вставай! Чого спиш?”.

Іржа на поглядах, іржа у снах,

Іржа на ночах, і іржа на днях,

Іржа на думці, на яву іржа,

Іржа на тобі, на мені іржа…

Тривають спасительні дні Великого посту і всі християни, кожен у міру своїх сил, намагаються і духовно, і фізично втриматись на цьому благодатному шляху до духовної обнови. Задля духовної підтримки своїх вірних Свята Церква в часі “екватора” посту – третьої його неділі, – виносить на поклоніння Святий Хрест Господній – знаряддя нашого спасіння і знамено Христової перемоги над пеклом.

Для більшості людей хрещення – вже давно традиція, котра в різних регіонах може дуже і дуже відрізнятися навіть в одній і тій же Церкві. Спробуймо нагадати, а в чому суть хрещення. У якому віці потрібно хрестити дітей? І скільки разів за життя людина може приймати його? Про це у розмові з Назарієм Лозинським, викладачем та головою прес-служби ЛПБА.

Перша седмиця Святої і Великої Чотиридесятниці завершується неділею, що має назву Торжество Православ’я. В цю особливу неділю ми святкуємо перемогу православного віровчення над іконоборчою єрессю.
Про історичне та богословське підґрунтя цього дня, про правильне розуміння ікони і належного її шанування “Граду Лева” розповів ієрей Михаїл Сивак, проректор Львівської православної богословської академії.

Світогляд кожної людини формується під впливом різноманітних факторів. Нас “творить” сім’я, друзі, вчителі, співробітники. Але, окрім цього, у житті кожного із нас з’являються особливі постаті, особливі люди, особливі особистості, котрі залишають у наших серцях найвиразніший незгладний слід. І у цій життєвій закономірності рідко трапляються винятки.

Коли ми уважно читаємо Святе Письмо Нового завіту, особливо апостольські послання, то в одному із послань апостола Павла, а саме у посланні до Колосян  ми знайдемо напоумлення християнам про те, що вони повинні умертвити в собі всякий гріх, гнів лютість, злобу, богозневагу, безсоромні слова. Апостол повчає: «Не кажіть неправди один на одного, якщо скинули з себе людину стародавню з її вчинками, та одягнулися в нову…» (Кол.3.9-10).

Сьогодні, дорогі браття і сестри, ми вступаємо із вами у важливий і відповідальний час нашого земного життя — час спасительного Великого посту. Я хотів би, щоб у цей день ми роздумали над тим, що таке є піст для християнина. Церковнослов’янською мовою слово піст звучить як пост і має два значення. Перше — це значення періоду духовного і фізичного стримання, а друге значення слова пост — це варта, бути на посту, стояти на варті. Отже, на сторожі чого стоїть кожен і з нас у цей святий час?

В сьогоднішньому Євангельському читанні ми чули такі слова: «Якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний, а коли не будете прощати людям провини їхні, то і Отець Небесний не простить Вам».